Треба навчитися економити

Олексій Філіппов, "Старий Замок"  28 лютого 2012 15:27  3776739 07011
Треба навчитися економити

Днями НКРЕ підвищило вартість води на 8 % із 1 березня поточного року, виходячи з того, що збільшилася плата за електроенергію. Населення вкотре жваво обговорювало цю новину. Як таку обставину сприйняла місцева влада, ми поцікавилися у міського голови Мукачева Золтана Ленд’єла.

Тарифи не повинні турбувати

– Золтане Золтановичу, прокоментуйте підвищення тарифу на воду.

– Одразу скажу, що високих тарифів не буває. Натомість вони повинні бути економічно обґрунтованими. Зауважу, що й однаковими у всіх містах тарифи також не можуть бути. Якщо, до прикладу, взяти воду, то десь її беруть із поверхневих джерел, а десь, як у Мукачеві, – артезіанську, якіснішу. Натомість для видобування останньої потрібно спожити більше електроенергії.

Чимало чинників собівартості залежать від того, наскільки система сучасна, автоматизована і комп’ютеризована, а також затратна. Ні для кого не є таємницею, що труби в нас дуже старі, саме через це втрачаємо велику кількість води. На заміну мереж потрібні чималі кошти. Державна програма «Питна вода» була успішно задекларована, але так само й похована через відсутність фінансування. Державою передбачено компенсувати різницю між собівартістю та існуючим тарифом, яку сплачують міста. Проте на ділі цього не відбувається.

Низькі тарифи на воду у Києві можна пояснити тим, що столиця живе за іншим законом про дохідну частину свого бюджету. Головне місто країни має можливість надавати більше дотацій на комунальні послуги, проте реальна собівартість у них вища.

Свого часу чималі дотації держава надавала всій Україні. У рік це складало близько 3 мільярдів, із них два спрямовувалось у Київ. Але ж стверджувати, що це, мовляв, неправильно, також не можна. У багатьох державах світу столиці мають окремий бюджет, який відрізняється від решти інших міст.

Держава допомагає не­платоспрорможним

– Чи допомагають споживачам субсидії?

– Чомусь високі тарифи зав­жди пов’язують із розміром плати за комунальні послуги. А треба їх розділити, тому що це різні речі. У порівнянні з європейськими країнами, в Україні найнижча оплата за комунальні послуги. Частина жителів користується пільгами. До речі, в нашій державі найкращі стандарти субсидій. Залежно від соціального стану українці сплачують 10-15 % від сукупного доходу сім’ї за всі комунальні послуги. Чи є ще десь у Європі країна, в якій встановлені такі низькі розміри оплати? Наприклад, родина з двох пенсіонерів має сукупний дохід у 2 тисячі гривень і сплачуватиме щомісяця не більше 200 гривень. На прожиття залишається 1800. За підняття тарифів вони ні на гривню не платитимуть більше, якщо не збільшиться їхній сукупний дохід. До різниці оплати комунальних послуг держава доплачуватиме. Ця система працює безперебійно і задовільно.

Якщо сім’я має 10 тисяч сукупного доходу і сплачує не більше 15 % коштів за комунальні послуги, то на прожиття залишається 8,5 тисяч. Хіба це поганий стандарт? Думаю, достатній. Натомість люди, які пристойно заробляють, повинні сплачувати повну собівартість послуг. Якщо я платоспроможний, чому держава повинна мені допомагати?

Радянський Союз розбестив споживачів

– Як можна заощадити плату за комунальні послуги?

– Норма споживання житлової площі на людину складає 21 квадратний метр плюс 10,5 на родину. 52,5 кв. метри на сім’ю з двох чоловік – майже площа трикімнатної квартири у «хрущовці». Якщо ж житло має 100 квадратних метрів? То треба опалювати меншу кількість кімнат. Життя у Радянському Союзі нас розбестило. Ціни на все були мізерними. Врешті, не вміємо економити, як європейці.

Вже минулого року наше місто перейшло на індивідуальне опалення, бо так ціна на газ нижча удвічі. Тай економимо таким чином від 2 до 3 мільйонів кубометрів блакитного палива. При централізованому ж багато тепла втрачалося через обі­грів зайвих метрів труб і, відповідно, використовувалося більше газу. Так, при зовнішній температурі -10 чи +10 градусів за Цельсієм ми платили однаково. Тепер є можливість зменшувати споживання газу, коли сім’я на роботі чи навчанні і вдома певний час нікого немає. Тобто маємо шлях реальної економії. Крім того, частина жителів перейшла на електричне опалення з сучасними економними теплообмінювачами. Заощаджувати гроші при сплаті за комунальні послуги відтепер у руках самих споживачів.

У Мукачеві наразі у дії програма із заміни зовнішньої старої газової мережі на нову. Минулого року її було успішно  розпочато. Цього ж, гадаю, так само продовжуватимемо. Маємо забезпечити багатоповерхівки нормальним газо- та електропостачанням.

– Цьогоріч зима була холодною. Що робити, коли у підвалах від морозів замерзають водопровідні труби?

– Вже розроблена програма,  за якою замінюватимуть підвальні вікна на склоблоки. Вони без проблем витримають зимові морози.

Загалом, незважаючи на поточні проблеми, ми таки успішно перезимували. Це означає, що обрали правильний шлях. Міністерство ЖКГ багато років обіцяє реформи. Але реальні зміни робимо ми на місцях.

– У сусідній Словаччині рік у рік діяла програма економії тепла у багатоповерхівках. У заміні застарілих міських мереж опалення, водопостачання, електроенергії були зацікавлені як жителі, об’єднані у кооперативи, так і місцеве самоврядування, державна влада, банки і підприємці, які надавали послуги. Чомусь у нас такого немає…

– Для реформування «комуналки» потрібно, щоб банки надавали дешеві кредити. Держава мала би тут стимулювати. Загалом, є багато шляхів, які можуть змінити наше життя: від економних технологій до державних субсидій пенсіонерам і малозабезпеченим. Треба лишень усім цим навчитися користуватися.

– Що робити, якщо державні органи не зацікавлені?

– Ще вісім років тому вся бюджетна система Мукачева перейшла на індивідуальне опалення. Бо у малих містах, як на Закарпатті, воно більш ефективне, ніж централізоване. У наших планах продовжити цю програму, яка економить кошти бюджету і населення.

Розвиватимуться приватні ЖРЕПи

– Що зміниться для мешканців мікрорайону Росвигово, коли з березня почне працювати нова приватна структура, замість ЖРЕП-1?

– Маємо позитивний приклад вливання у комунальну сферу міста австрійської фірми «АVЕ». Місяць тому були підбиті підсумки, які показують реальний результат. Тепер привчатимемо населення до роздільного збирання сміття. Наше основне муніципальне завдання – культурно вивезти непотріб із міста. Далі нехай бізнес докладає власних зусиль щодо переробки. Мукачівці вже можуть побачити, що місто стає чистішим. Тому приватна ініціатива і комерційні стосунки зі споживачами повинні продовжуватися й в інших комунальних сферах. У перспективі маємо змінювати систему міськводоканалу. Хочемо залучити туди іноземні інвестиції. Міський бюджет необхідних коштів не має. Для цього проводимо переговори з різними установами сусідньої Угорщини.

Якщо фірма, що виграла тендер у Росвигові, покаже новий якісний рівень надання комунальних послуг споживачам, ми розширимо поле її діяльності.

– Що означає термін «комерційні відносини»?

– Споживач повинен отримати за кількістю і якістю вказані послуги, тоді він вчасно їх оплачуватиме. А сьогодні я сплачую в ЖРЕП невідомо за що. Якщо нові комерційні стосунки у всіх інших галузях господарства та економіки вже діють, то у комунальній сфері вони лише повинні розпочатися. Радянський принцип оплати «невідомо за що» має відійти в історію.

– А як щодо розвитку ОСББ?

– Теорія ОСББ, на жаль, не прижилася в Мукачеві. Були утворені 19 об’єднань, і на цьому справа загальмувала. Тому ми вирішили розвивати приватні ЖРЕПи. Сподіваюся, що через два роки говоритимемо про позитивні результати у цій сфері.

Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>