Ні червоне, ні зелене. «Вуличні очі» в Ужгороді «сліпнуть» через напругу і нестачу грошей

Надія Вишневська, "Старий Замок"  18 грудня 2012 17:28  7826425 026999
Ні червоне, ні зелене. «Вуличні очі» в Ужгороді «сліпнуть» через напругу і нестачу грошей

Останнім часом зі світлофорами в обласному центрі коїться казна-що: не працюють удень, зате влаштовують «дискотеку» у вечірній час, «німіють» або й узагалі «посліпли». Несправні «очі» ускладнюють у місті рух транспорту й пішоходів. 

Збої в роботі світлофорів, пояснив «Замку» Іван Драгула, начальник відділу організації дорожнього руху та нагляду за станом доріг відділу УДАІ УМВС в Закарпатській області, насамперед через перепади напруги й жахливий стан кабелів самих світлофорних об’єктів. 
Старі, зайві, дорогі
«Нові діодні світлофори працюють у нормальному режимі, – каже Іван Михайлович. – Проблеми виникають зі старими, які в місті не міняли ще з 80-х років. Система постійно виходить з ладу, перегорає кабель, світло «стрибає» від напруги. Навіть якщо комунальники все полагодять, то згодом проблема знову повторюється. Та й грошей встановлення й ремонт світлофорів потребують чималих. Адже тільки один сучасний світлофор коштує від 50 до 250 тисяч гривень».
Радянські прилади, наголошує Іван Драгула, треба в будь-якому разі демонтувати й установити нові, модерні. Контролювати ж ситуацію нині мали б комунальники з «Ужсвітла». Колись цим переймалися працівники спеціалізованої механізовано-експлуатаційної дільниці, потому естафету «передали» «Міськсвітлу», яке мерія ліквідувала. У новоствореному «Ужсвітлі» «Замку» ситуацію зі світлофорами не відкоментували.
Не вирішили питання й зі світлофором на вулиці Минайській у районі торгового центру «Сільпо». Днями на засіданні виконкому Ужгородської міськради таки заговорили про цю аварійну ділянку – до мерії надійшло ко­­лективне звернення 150 ужгородців. Іван Драгула каже, уже є кілька пропозицій: якщо світлофор і не встановлять, то лежачий поліцейський чи острівці безпеки точно з’являться. Наразі питання вивчає транспортна комісія. 
Є в місті й зайві світлофори – зокрема, на вулиці Корятовича, неподалік «зеленого ринку» і книжкового магазину «Кобзар». «Пропонували мерії демонтувати принаймні один зі світлофорів, – зауважив Іван Михайлович, – перенести, наприклад, на перехрестя вулиць Можайського й Минайської чи в район Закарпатської й Загорської, адже тут вони вкрай потрібні... Утім досі нічого не змінилося».
Нещодавно Закарпатська обласна рада схвалила «Регіональну програму розвит­ку дорожнього руху і його безпеки на автомобільних дорогах, вулицях міст та інших населених пунктів, залізничних переїздах області на 2013–2016 роки». На її виконання планується виділити майже 4 мільйони гривень. На світлофори на рік з обласного бюджету піде 200 тисяч. 
У Львові ж уперше в Україні впровадили європейську систему автоматичного регулювання руху – встановили в місті 13 «розумних» світлофорів. Вони мають давачі, які рахують автівки на перехрестях, керують рухом на дорогах, запобігають заторам і полегшують пересування і людей, і машин. Іван Драгула каже: Ужгородові така мудра техніка ще «не світить» – задорого. 
«Маячки» повимикали
Два роки тому світлофори на ключових перехрестях і переходах в Ужгороді «заговорили». «Перехід дозволено» і «Перехід заборонено» стали в місті «очима» для незрячих і людей із вадами зору. 
«Світлофори – лише один бік проблеми, – зауважила Оксана Богданець, голова правління Ужгородської міської громадської організації «Дивосвіт», директор інформаційно-реабілітаційного центру для осіб з вадами зору «ДИВОСВІТ», – тож сказати, що винятково через них місто не пристосоване до потреб людей із вадами зору, неможливо й некоректно. Проект «Доступне Закарпаття» реалізований, – однак, на жаль, надалі нічого не зрушено з місця. Два роки тому ми опитали півтораста людей з обмеженими можливостями й оснастили сім світлофорних об’єктів спеціальними звуковими пристроями. А «маячки» з’явилися на медичних установах, Закарпатській ОДА, Ужгородській мерії, УТОСі, на залізничних вокзалах і автостанціях обласного центру, Мукачева, Чопа, Хуста тощо. Та в березні 2010-го проект закінчився, і, хоч місцева влада обіцяла продовжити допомагати людям із вадами зору, – уже два роки жодного світлофорного об’єкта в Ужгороді не оснастили. А ті, які не працюють, навіть не ремонтують! 
Так, у міській поліклініці «ма­­ячок» працював, утім наразі його вимкнули – чому, не знаємо. Над входом до управління праці й соціального захисту населення висить, але також не ввімкнений. На Ужгородському залізничному вокзалі встановлення маячків розраховано на перонах. От зійш­ла людина з потягу – і спокійно може дійти до виходу з вокзалу. Тут нині на балансі є 6 таких «ма­ячків», але 4 не встановлені через технічні труднощі. На пло­щі Петефі й у Новому районі світлофори «не розмовляють», на ключових перехрестях часто бувають збої».
Є переходи, де світлофори працюють, проте людям просто не вистачає часу перейти дорогу. Наприклад, за 20 секунд – від Швабської до ТЦ «Україна» чи за 11 секунд – через Капушанську до ТЦ «Епіцентр» треба не йти, а бігти. 
«Відведений інтервал можна відрегулювати, систему перепрограмувати, час на перехід збільшити. Скільки секунд «дозволити», вирішують фірми, на балансі яких перебувають світлофорні об’єкти».
По динаміку в автобус?
Пані Оксана наголошує: Ук­раїна підписала Конвенцію про права інвалідів, і держава мала б забезпечити комфортне пересування людей із вадами зору. «Уся Європа адаптована до потреб людей з інвалідністю – є пан­дуси, працюють «маячки» тощо. Тим, хто має проблеми із зором, насамперед важливі контрасти. 
Наприклад, 10–15 см жовтої фарби на сходах, як це є на львівському залізничному вокзалі чи в київському метро, дозволять зорієнтуватися. Або бруківка різної фактури, щоб людина могла взуттям чи тростиною відчути зміни рельєфу... Та в країні цим ніхто не переймається. Утім наш Центр і громадські активісти регулярно лобіюють питання. Маємо інформацію, всі потрібні розрахунки, розроблені стандарти, готові співпрацювати, але за два роки до нас ніхто не звернувся, нічого не зроблено з боку місцевої влади».
Наразі інформаційно-реабілітаційний центр спільно з громадськими організаціями з інших регіонів розробляє стандарти і веде переговори щодо внутрішнього й зовнішнього озвучення в громадському транспорті. За проектом маршрут і зупинки громадського транспорту в салоні і ззовні будуть оголошуватися через спеціально встановлені динаміки. 

Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>