Ужгородьке сміттєзвалище стало домом для десяти людей

Сніжана Русин, Gazeta.ua  29 листопада 2011 18:48  2261088 01211
Ужгородьке сміттєзвалище стало домом для десяти людей

За 3 кілометри від обласного центру Закарпаття м.Ужгород біля села Барвінок розташоване міське сміттєзвалище. Його площа 9 гектарів. Щодня сюди звозять по 800 кубометрів сміття із міста та прилеглих сіл. Майже 10 років на полігоні серед відходів живуть люди. Це ті, хто втратив свої будинки.

Усі десятеро жителів сміттєзвалища – цигани. Вони та ще близько чотирьох десятків міських ромів живуть із того, що знайдуть серед відходів.

- Збираємо пластик, метал, папір, – розповідає 30-річна Катерина Вароді. Із чоловіком Євгеном живуть на смітнику вісім років. Двоє їхніх дітей залишилися в місті біля жінчиної матері. – Оселилися тут, коли молодші сестри повиходили заміж. У двокімнатному будинку всім стало затісно. Ми з Женьою побудували собі тут будинок. Використовували фанеру та дошки, які знайшли на смітнику.

Крім Катерини і Євгена на сміттєзвалищі мешкають 55-річна Розалія Вароді із сином та невісткою. Вони перебралися на полігон десять років тому, коли повінь змила їхній будинок.

Щодня люди прокидаються о п’ятій. За годину на полігон заїжджають перші вантажівки зі сміттям. Цигани шукають те, що можна здати в прийомні пункти.

- За кіло пластику платять 93 копійки, за стільки ж металу – 1,4 грн., – розповідає Катерина. – За день можна заробити й сто гривень. За місяць – 2-3 тисячі. Усі гроші проїдаємо, бо продукти дорогі. На покупки ходимо в Барвінок до магазину. Воду набираємо біля кладовища (поруч зі сміттєзвалищем розташований один з найбільших міських цвинтарів, – Gazeta.ua). Якщо знаходимо щось смачненьке серед сміття – беремо, не гидуємо.

Крім мешканців сміттєзвалища щодня сюди приходять жителі ромського мікрорайону Ужгорода Радванки. Вони так само порпаються в смітті у пошуках заробітку. Для цього використовують саморобні металеві прути. Ними розгрібають непотріб.

- Мій син розірвав старий гаманець, а в ньому – три долари, – хвалиться Ілона. Вона разом із 13-річним сином Сергієм збирає в мішок використані ПЕТ-пляшки. – Поміняли їх у валютчиків на 15 гривень. Купили печива і солодку воду.

Люди зізнаються, на смітнику нерідко можна знайти щось цінне.

- Я того тижня знайшов півтораграмовий золотий ланцюжок, – каже 30-річний Алік. – Піду в ювелірну майстерню, аби переробили його на сережки для дитини. Два роки тому один із наших знайшов повну сумку доларів. Було так: на полігон завезли старий диван. Хлопці вийняли матрац, але він був негодний, тому вирішили розрізати і спалити. Коли дісталися середини, звідти випав кульок із грошима. Кажуть, було там 25 тисяч доларів. Той, що найшов, зразу купив собі машину, почав будувати хату.

Часто серед сміття знаходять ювелірні вироби, документи. Останні передають комунальникам, щоби повернути власникам. Цінні речі цигани забирають собі.

На сміттєзвалище заїжджає вантажівка. Привезли відходи з кондитерського цеху. З кузова висипають коробки від яєць, пластикові тарілки від тіста.

- Тут ціла гостина, – гукає смаглява Ольга. Жінка набирає в пакет покришене тісто. Облизує пальці й разом з іншими ромами сідає обідати.

- Я не гидую, – виправдовується. – Чого гидувати, як їсти хочеться? Часто знаходимо продукти, які можна з’їсти. Найбільше чекаємо на машини, які звозять прострочені продукти із супермаркетів, продуктових складів. Часто набираємо повні сумки апельсинів, бананів. Вдома обчистимо і їмо.

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>