Шампіньони, що подивували європейців. Версія Аркадія Шиншинова.

Uzhgorod in taste  9 листопада 2014 13:09  32383933 184853

"Шампіньони і їх роль в становленні європейської кулінарії", ось як би назвав цю майже наукову працю сам її автор, наш постійний дописувач, блогер, закарпатець з Праги Аркадій Шиншинов. Ну бо, виявляється, у тих європах шампіньони не дуже вже й їдять у такому вигляді. Як каже сам автор "Я якось в Франції зробив, так натурхранцузи очі витріщали, як ті жаби, шо їх мали з'їсти.". Ну, але зрештою, досить передмов, хутчіш до рецепту у неймовірному викладенні самізнаєтекого. :)

 

1234

Добого вечора, Тададам- пам-пам...
 Под звукі марша Радєцького, ми з вами отправляємся на кухню, бо нєльогкая ілі какая другая нам принесла гостей. Да ще не аби яких, кума там, чи ще кого, а всьо, тсказать, європєйскі орієнтірованих. Їм вустєрсов с лобстьорамі подавай, їм книш з маслом не шмакує, бо воні бачили Шамс Єліізі і цей, як його в біса, Нотрудам, да.
 Скажу сразу - вам придьоться постараться придать своєму образу ліца подобающєє вираженіє, вельмі понєже, тсказать, кемска волость...
 Ну і пока гості располагаются в трапєзном залє, развєшивають свої манто от Гучі по гвіздкам, ми с вами схоронімся в погрєб... ой, нє... ми с вамі йдем на кухню і забацаєм такоє дифлопе, шоп етім європійцам в зобу диханьє спьорло. А так буде, верьтє мені, я вже знаю чим потішить снобське нутро...
 Ну, перво наперво гостям предложим на растєрзаніє бутилочку чого-то тіпа коньяка, бо банальну водку онє понімать перестали разом з получєнієм шенгенської візи на десять років, коньяк, так коньяк. Там надо говорить з французьким прононсом - аперітіффффф, сіль ву плє. Гості, конєчно обрадуванно заоруть - уі, уі, зі тре бьен, просто фантастік, сіль ву плє. Но ми вже це не чуєм, бо ми на кухні...
 Значиццо так. Нам понадбляться шампіньончики. Такі білі грибочки, їх ща в кожному нормальному супермаркеті купи. Нам стачить однієї упаковки, таких, величиною з волоського горіха. Це - саме главне. Остальне - масло, якийсь сир, петрушка... ну і в принципі все.
 Виламуєм з шляпок шампіньонів ніжки. Але акуратно, шоп не поломать шляпки. Ніжки потім можно собі підсмажить з яєшнею - утром. Вкусно і бистро, да...
 Далі, нам надо намішать в приблизно рівних пропорцях сир і масло, до котрих додаєм мілко нарізану зелень. А осьо яка є, ту і додаєм. Укроп, правда, там не дуже звучить, але кінза і петрушка - прям музика сфєр. Да, сир, в ідеалі Дор Блю. Ну але ми ж не Абрамовичі, тому заканає любий, не дуже жирний, творожистий. Лічно я додаю Ніву, тут в Празі її, як гуталіна.
 Так осьо. Коли вже маєм ту готову замішку, акуратно, ложечкою накладуєм в шампіньонові шляпки получену смєсь. Але акуратно, шоп не поломать, вони, понімаєш, крихкі. Ну і складуєм їх рядочками в йомкость для духовки...
 Головне, шоп, коли масло з сиром розтануть, вони не протекли на дно, то пригорать начне і всілякі неприємні відчуття.
 В духовку кладем на максимум температури і на десь хвилин 8-10. У кого яка духовка. Нам надо шоп, заперве - масло з сиром розтануло, за друге - шляпки шампіньонів підрум'янились, але не пригоріли. Ну тут же миттєво достайом їх...
 Подавать, конешно, треба на красівій таці, і класть так обережно шо жах.
 Бо самий главний фінт цього наїдку в тому, шо шляпку тре з'їдать з соком і топленим маслом, як ото вустрицю, тока разом з шкарлупкой. Так нараз. Гаммм, і балдєєш...
 Ну і запивать це білим Шаблі, або Совіньон бланк. Од дяді Васі з Бакти краще не беріть, у них совіньон бланк роблять по рецепту "Уксус вінний Артікул 1973".
 Вже краще водки, да...

Заносите це в вітальню, кажете, ану, якобінці, марія льонтре івантеляпасе, хто тут же не манж па сіс жур? Налітай! І наблюдаєтє метаморфозу. Ох тиж мамина мамо, кажуть європєйці, як вкусно, от хранцузи, от паразіти, шо придумали, от жеж висока кузіне. А ви хіхікаєте, бо то французи не роблять. Ага. Я якось в Франції зробив, так натурхранцузи очі витріщали, як ті жаби, шо їх мали з'їсти. Ога. Я то підсмотрів у одного армянина на пікніку і трохи довів до ума...
 Приємного апетиту .
 PS: ще трошки... якшо у вас десь є пляшечка оливової олії. Екстра вірджін.
 Так ось. Наливаєм в тарілочку, видавліваєм туди половинку лимона і додаєм трохи молотого чорного перцю і трошки солі. Вмочуєм в це шматочки багети і мимоволі починаєм розуміти Ален Делона.) Ось це вже справжня Франція.

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарі (1)

Ніна  22.12.14 21:44

Чудо рецепт, особливо з францпровансом. А якби ще шампіньйони замінити на печериці...

Всего комментарів 1
]]>