Сумна прогулянка Татранським лісом

Сергій Гудак  19 жовтня 2013 13:57  40248574 049311

Ми приїхали сюди (в Ждяр, словацьке село у Високих Татрах), коли на ліс опустилися сутінки. Збиралось на грозу. Тож вечір був присвячений шашликам та розмовам із паном Міланом – наглядачем будиночка для туристів,  який згодом виявився місцевим поліцейським.

Говорили багато, але чомусь окремо  запам’ятались історії про заборону в національному парку розводити вогнища в заборонених місцях, про те як на такі пікніки навіть приїжджають пожежники і виписують величезний штраф, про те як місцевого жителя засудили до в’язниці за …зірваний едельвейс. Цьому одночасно вірилось й ні. Ну не може так охоронятися придоохоронна  територія. Ні.  Мала би. Але не може.

Зранку, ще до світанку,  пішов я прогулятися місцевим лісом. Із звуків - тільки шум річки та дерев і пісні місцевих пташок.  Ранковий літній ліс. М’яка земля.  Трохи вогке повітря. Майже медитативний стан мозку. Відсутність сміття при дорозі і в потоку призводить  до суму.  Але починаєш вірити, що природу насправді можна охороняти. Можна любити свій край по-справжньому.  Може бути національний парк без пляшок і поліетилену.  Може…

Шкода тільки, нам до цього, здається, значно далі, ніж до Татранського лісу. Чи все таки ні?

P.S. Сподіваюся вже зовсім скоро побачити цей ліс в інших барвах - осінніх.

6637

...

6654

...

6655

...

6656

...

6695

...

6707

...

6708

...

6711

...

6712

...

6714

...

6715

...

6718

...

6722_2

...

6740

...

6741

...

6756

...

6762

...

6765

...

6778

...

6784

...

6795

...

6811

...

6820

...

7327

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>