Блог Ортутай Людмилы

Блог Ортутай Людмилы Тимофеевны

Ортутай Людмила

Закончила отделение русской филологии Ужгородского университета.

Журналистскую жилку, судя по всему, унаследовала от отца – ответственного секретаря одной из мариупольских газет. Но судьба сложилась так, что осознание себя в этой профессии пришло уже после 50-ти. Но… лучше позже, чем никогда. Начинала с газеты «Корзо», потом работа в городской газете «Ужгород», в закарпатском отделении газеты СПУ «Чиста політика» и еще в ряде изданий. Отношусь к той породе пишущей братии, кто редко бывает доволен своей работой, поэтому не стыжусь учиться. Считаю, что журналистика – это диагноз, который остается с тобой навсегда и избавиться от него, как бы ты ни старался, невозможно.   


Невыдуманная история о том, как один ужгородский джентльмен-еврей ошеломил российскую глубинку

23 вересня 2017 18:54  1953160895 2162441
Не знаю, как вам, а мне сегодня очень не хватает в нашем городе, как бы это позатейливей выразиться, - культурноактивных евреев. Ностальгирую за Виталием Дворциным с его театральными новаторскими постановками; за талантищем Мишей Мильмейстром; умницей Лёвой Луцкером; креативным Дэном Фридманом.

Картина маслом - у них, и рисунок огрызком карандаша – у нас...

24 січня 2017 19:27  248143273 1144682
Мы так много и охотно обсуждаем маршрутки и все то, что с ними связано. И совершенно незаслуженно выпускаем из поля зрения еще один, не менее «народный» способ перевозки людей – железнодорожные электрички.

Деякі роздуми про нашу рідну, але таку принизливу медицину

21 червня 2016 16:24  179127007 0128269
У неділю відзначався День медика, і звернула на себе увагу деяка стриманість соцмереж, які обійшлися без особливих реляцій на цю тему. І це зрозуміло: в принципі немає підстав вітати з досягненнями в цій галузі, тому що медицина у нас як була совковою, так нею і залишилася. Зрозуміти це мені допомогло сьогоднішнє проходження декількох етапів пекла під назвою «Оформлення медичних документів» (не буду говорити куди, але це важлива історія для будь-якої людини).

О Победе – только искренно, сдержанно и с достоинством

7 травня 2016 13:13  113123258 0124489
Глядя на вакханалию, происходящую в соседней стране вот уже второй год по поводу празднования Дня победы, каждый раз вспоминаю своего отца – ветерана Второй мировой, воевавшего, дважды раненого и имевшего немало наград

Володимир Дегтярьов: "Про художній музей я написав би симфонію"

26 лютого 2016 20:06  226117371 1118544
11 років тому в цей день наш тато пішов у світ, де є місце ідеалістам, альтруїстам і людям з непохитною системою моральних цінностей. Він був саме таким, та щей вмів поєднувати в собі всі ці якості з почуттям гумору, здатністю зробити свято в будь-яку мить, завжди бути однолітком молодому поколінню і радіти кожному дню. Не буду багато писати. Викладу тут його інтерв'ю, що вийшло 1 червня 2002 року в газеті "Ужгород". Навряд чи воно є оцифроване, тому набрала його з пожовклої газети. Думки і переживання тата про теперішній стан речей в сфері культури і музейної діяльності досі актуальні

А что там, в Мариуполе?

4 лютого 2016 21:21  239115224 1116370
Перед самым Новым годом позвонил из Мариуполя одноклассник. Решил поздравить заранее, поскольку в полночь вряд ли сможет дозвониться.
]]>