Погано чи добре, із позитивними чи негативними результатами, але держава жорстко та безкомпромісно взялася реформувати податкову сферу. Причому не на словах, а на ділі. Ми можемо багато сперечатися про наслідки реформ, які сьогодні радше негативні, ніж позитивні, лаяти владу за поспішність і незграбність ухвалених рішень, непрофесіоналізм команди реформаторів, утиски бізнесу. Але заперечувати очевидне неможливо: реформа дійсно йде. Йде, звісно, не так, як хотілося б більшості з нас, а може, навіть не завжди в тому напрямі. Однак прагнення влади змінити податкову систему не помічати не можна.
Газета «Дзеркало тижня» визначила податкові тренди 2011-го року.
Набрання чинності Податковим кодексом. Вперше за роки незалежності було ухвалено системний нормативний акт, який регулює податкові відносини. Звісно, авральний порядок ухвалення документа не міг не зумовити його вкрай низької якості. Однак саме ухвалення Податкового кодексу (ПК) з подальшим його доопрацюванням протягом року дає сьогодні можливість говорити про системний підхід влади до реформування податкової системи.
Реформування єдиного податку є вельми значущим ще й тому, що саме останній варіант змін спрощеної системи оподаткування, ухвалений у листопаді 2011 р., є безсумнівно, першою, а можливо, і єдиною, перемогою приватних підприємців над усемогутнім державним Атлантом.
Боротьба з конвертаційними центрами. Цей тренд лежить у загальному контексті «закручування гайок» податкової політики держави 2011 року. Наслідком роботи правоохоронних органів стало підвищення вартості специфічних послуг у два-три рази, а також скорочення рівня пропозиції таких послуг на ринку.
Податкова кваліфікація операцій. Законодавцем і, що найголовніше, судовою практикою були змінені підходи до податкової кваліфікації операцій, основною або переважною метою яких є зменшення податкового тягаря.
Гуманізація відповідальності. У листопаді Верховна Рада ухвалила законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності)», який, зокрема, передбачає гуманізацію відповідальності за податкові злочини.
Податок на прибуток. Із квітня 2011 року набрав чинності розділ третій ПК, який регулює оподаткування прибутку підприємств. Податок на прибуток підприємці побачили в абсолютно новому вигляді.
Відрахування в соціальні фонди. Із січня 2011 року набрав чинності Закон «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який істотно реформував і спростив систему відрахувань до соціальних фондів.
Розширення повноважень контролюючих органів. Загальна частина ПК, попри окремі позитивні зміни, в цілому не лише зберегла, а й примножила репресивний характер податкового законодавства, розширивши повноваження контролюючих органів.
Оригінальні податкові ініціативи. Радше до курйозів, ніж до конкретних проявів податкової політики держави слід віднести окремі реформаторські податкові ініціативи, які супроводжували українське суспільство протягом усього 2011 року. Цікаво, що виходили вони від одного відомого політика-реформатора. Хто підставив Сергія Тігіпка, підклавши йому «блискучі ідеї» з оподаткування розкоші та офшорів і виведення зарплат у конвертах із тіні, достеменно невідомо.
Поліцейська шикана. Окрім уже традиційної відмови приймати податкові декларації, арсенал податківців у боротьбі з вітчизняним бізнесом поповнився новими витонченими механізмами.
На жаль, сьогодні зловживання державою своїми правами, превалювання волі посадових осіб над приписами законів продовжує залишатися одним із найпостійніших трендів української податкової політики.
Насамкінець хотілося б звернути увагу на загальний тренд української податкової політики, який складно охарактеризувати інакше, ніж податковий цинізм. Ідеться про реалізацію в українських реаліях відомого з часів генерала Франко принципу «друзям — усе, ворогам — закон». Звісно, цей принцип характерний не тільки для податкової системи держави. Остання лише дзеркально відображає загальну тенденцію, нав’язану сьогоднішньою владною командою суспільству. І саме ця тенденція не дає повірити в добрі наміри влади, в тому числі й щодо системного завершення податкової реформи, в те, що її перші кроки, з короткої характеристики яких ми почали цей матеріал, матимуть якийсь довгостроковий ефект.
Повний текст:http://dt.ua/ECONOMICS/top-10_podiy_i_trendiv_podatkovoyi_politiki_2011_roku-94482.html
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.