Село, на яке… Христос махнув рукою

Так кажуть про своє село Лопухово (колись Брустури) на Тячівщині його мешканці. 
На 12 кілометрів розтяглося воно поміж надзвичайно гарних закарпатських гір. Лопухівчани жити у Лопухові не хочуть – уже не раз на сільському «уряді» вирішували повернути селу стару назву — Брустури. Хоча, як розібратися, румунською брустури це ті ж таки лопухи.
У селі стоїть гордий бюст Тараса Шевченка, пам’ятник загиблим у війні землякам. Чоловіки майже всі працюють у лісі. Жінки здебільшого вдома з дітьми – чи не всі родини багатодітні, мало не у кожній третій – двійнята. 
Сніги, повені, зсуви грунту – практично будні цієї місцевості. Хоча довкола – неймовірна краса. Мабуть від туристів не тільки з цілої України , але з усієї Європи не було б відбою, якби… Насамперед, якби до села була дорога.