В Україні знайдено рай

Співвітчизники так переймалися «кінцем світу», що не помітили іншого аномального явища, яке повсюдно й щодня можна вільно спостерігати в неньці-Україні. Виявляється, доки поважні вчені будують гіпотези й шукають докази існування паралельних світів, одна з таких «дзеркальних» реальностей давно вже існує в нашій країні. Не вірите? А ви спробуйте придивитися й проаналізувати побачене.
 
Візьмімо, до прикладу, водія в наших широтах. Простий чоловік, з середнім заробітком і, зрозуміло, такими ж статками. Але в паралельній українській реальності – колишній водій Ріната Ахметова Володимир Мальцев, який нині має депутатський мандат, запросто носить на руці годинник за 20 тисяч доларів. У нашому світі 20 тисяч – це дуже великі гроші: півквартири або файна автівка. А в дзеркальному – хай і лімітована, але ж звичайна цяцянка на депутатській руці. До речі, за весь час роботи Верховної Ради 6-го скликання пан Мальцев був присутній лише на 11 засіданнях з 530! Чим не доказ існування іншого світу, у якому, якщо ти присутній на роботі 2 (!) відсотки робочого часу, тебе не тільки не звільняють, а радо платять гроші наступні чотири роки.
До речі, в цьому дивному, «покращеному», світі розкошують не тільки шофери, а й звичайні безробітні. Так, наприклад, депутат Олександр Дубовий прийшов на першу сесію у Раду в куртці Zilli за 85000 євро. Щоб ви геть не злякалися, зазначу, що нардепу пощастило урвати фірмову крокодилячу «куфайчину» всього за 55 тисяч. Навіть більше – пан Дубовий, який є ще й президентом благодійної організації, опікується соціально незахищеними й малозабезпеченими громадянами України.

У вас ще мозок не кипить? Бо я от боялася, що як довго буду думати над цією новиною, то таки свій зламаю. А як інакше? У якому ще світі, депутат стає відомим не завдяки своїй роботі, а через безглуздо дороге шмаття?
Підозрюю, що один із порталів у цю райську «нереальність» відкривається раз на чотири роки й називається «виборами», і якщо вдасться проскочити, то гроші, комфорт і «промінчики щастя» гарантовані. Чи ви думали, що туди геть усі намагаються потрапити для того, аби віддано ратувати за наше з вами комфортне життя й розвиток держави? На жаль, таких нардепів одиниці.
У рідному Закарпатті теж часом можна побачити куточок цієї країни мрій, у якій губернатори розважаються тим, що відрізають краватки від Кардена головам Адміністративного суду. Ну, або міські голови обираються на другий термін, нічогісінько не роблячи для ввіреного їм міста.
Якби у цей монолог втрутився психіатр, він пояснив би все це простіше, коли точніше поставив би нам діагноз – повальна шизофренія. Одні «роздвоюються» до того, що піклуються про незаможних, купуючи куртки за десятки тисяч, інші – хочуть від верхів притомності, порядності і скромності, але натомість так само намагаються, наприклад, розжитися останнім iPhone, навіть якщо для цього доведеться взяти кредит. Масштаби «внизу», звісно, мілкіші, але сенс той самий. Нам би не завадило теж нарешті визначитися, у якій реальності хочемо жити, бо, на жаль, паралельного світу в Україні так і не з’явилося б, якби ми самі не створювали підґрунтя для його появи. Бо ж «з верхів» глипає всього-на-всього наш відбиток, однак у кривому дзеркалі. 

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*