Вчора, 18 лютого, голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко приїхав до Ужгорода, щоб розповісти, як державним газетам стати незалежними. Нині в краї є 29 газет, заснованих муніципалітетами. Реально виходить лише 12.
Не зважаючи на численні прохання редакторів районок та міських газет, протягом 10 років роздержавлення, чи-то пак переходу на комерційні рейки масово не відбулося. Закони приймалися часто так, щоб роздержавити було неможливо чи вкрай важко.
Тепер в Україні за ініціативи Європи прийнятий новий закон "Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ". Як зізнався сам Олег Наливайко, "закон недолугий", проте його змушені втілювати у життя. На всю реформу друкованих ЗМІ виділено три роки. Але є одне «але». Упродовж трьох місяців колективи газет мають визначитися, чи хочуть вони роздержавлення. Газетярі змушені провести збори колективу, визначитися із реформуванням та подати відповідні документи в органи місцевого самоврядування, щоб ті затвердили таке рішення. Якщо цього не зробити, долю газет вирішуватиме сама влада.
«Закон дуже сирий. На жаль, це сталося тому, що незважаючи на прохання і Держкомтелерадіо, і медіаспільноти, закон проголосували одразу в обох читаннях. Ми просили, щоб документ затвердили в першому читанні, потім внесли зміни і лише тоді його остаточно затвердили. Але Верховна Рада вирішила інакше», – сказав Олег Наливайко.
Редактори ж запевняють – недолугішого закону про роздержавлення газет не могли уявити. Редакції по суті зобов’язуть реформуватися, проте не на конкурентних засадах, а на умовах депутатів. По-перше, газетярі, втрачають усі соціальні гарантії. Адже вони були прирівняні до держслужбовців, бо працювали у державних ЗМІ, відповідно платили більші податки і претендували на більші пенсії. Цю гарантію держава відібрала. Також у законі не вказана відповідальність органів самоврядування, якщо останні гальмуватимуть реформу.
«А якщо співзасновники (місцеві органи – авт.) з якихось причин гальмують процес? Посилають редактора по колу? Якщо закон оцінювати серйозно, то там немає ні свободи преси, ні реальної підтримки. Відповідно втрачений і соціальний захист працівників. Що буде з пенсіями – невідомо», – розповів головний редактор обласної газети «Новини Закарпаття» Віталій Ящищак.
За цим законом все рухоме майно отримають редакції. А от будівлі та земля залишаться у власності місцевих органів самоврядування. Щоправда, газетярі зможуть орендувати майно на особливих умовах – за 1 гривню. А от платити комунальні послуги будуть за загальним принципом. Та це лише при бажанні колективу зберегти газету. Якщо відповідних рішень газетярів не буде, влада має право все віддати на приватизацію. При цьому реформовані ЗМІ не можуть змінювати мову видання, діяльність, здавати приміщення в суборенду, відмовитися від двомовного дубляжу. Наприклад, за словами головного редактора газети «Вісті Ужгородщини» Віктора Дрогальчука, він щороку може економити 250 тисяч гривень, лише відмовившись від друку угорськомовної версії газети.
«Нас зібрали лише для того, щоб почитати закон. Таке склалося враження, – розповів головний редактор газети «Зоря Рахівщини» Михайло Юращук. – Цей закон дозволить роздержавити газети, але боюся, що не дозволить їх зберегти, позаяк на таких умовах райони не мають великого шансу на виживання. У нас бракує реклами, нема зосередженого на внутрішньозакарпатський ринок виробника. Практично, районки виживають за рахунок дотацій із бюджету».
До речі, Рада Європи вносила свої пропозиції стосовно цього закону ще на етапі написання. Проте їх не врахували.
У новому законі також не враховані деякі нюанси. Наприклад, у Виноградові газета сама себе утримує за рахунок поліграфії. Редакція має також типографію. За рахунок надання друкарських послуг живе колектив та видає газету. Як бути з такими об’єднаннями – не відомо.
За словами Олега Наливайка, зміни до закону вноситимуть лише у грудні. А почати реформуватися газети повинні вже за три місяці. Тож чи дочекаються вони змін – невідомо.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.