Площа Сталіна намагається реінкарнуватися в провулку Руданського
Цікаву деталь помітив днями, йдучи провулком Руданського в Ужгороді. На одному з приватних будинків на табличці з назвою вулиці під впливом часу та зовнішніх факторів почала злізати фарба. Через це стала проглядати попередня назва. І якщо придивитися, то виявиться, що це – площа Сталіна!
Звісно ж, ми не будемо вдарятися в параноїдальний символізм і шукати в цьому дотепному факті якісь "вищі сенси" та "знаки згори". Проте подумалося, що ця табличка може бути певною ілюстрацією наших теперішніх реформ. І ось чому.
Площа Сталіна в обласному центрі Закарпаття дійсно існувала. Пізніше, після смерті тирана, її перейменували в площу Возз’єднання, а нині ж це – площа Петефі. Судячи з усього, після перейменування таблички з будинків на площі було знято, і певний час вони зберігалися на складах міських комунальників. І коли прийшов час встановлювати знаки на Руданського – її дістали, спробували трохи віддряпати старий напис, а зрештою – зафарбували і написали дещо нове.
Але! Раніше оці таблички робили якісно і капітально – навіть написи наносилися не абияк, а емаллю. Так би мовити, "на віки". А новітні вказівники вироблялись на старій основі шляхом нанесення зверху шару простої фарби. Яка, звісно, з часом облуплюється набагато легше.
Чи не такі самі процеси ми спостерігаємо в нинішньому державному будівництві? Як на мене – дуже схоже.
P.S. Хоча давайте трохи додамо символізму цій ситуації і зробимо такий висновок: найбільш темні, чорні сторінки минулого, від яких нам давно треба здихатися, часто-густо намагаються тим чи іншим шляхом відродитися, проявитися в сучасному житті. І найгірше, найнебезпечніше – зовсім не в табличках на стінах, а головах і думках. Хіба не саме це і є причиною війни на сході України?
Тож давайте будемо уважнішими до такого роду проявів. Тільки потрібно пам’ятати, що відремонтувати вказівник – найпростіше і далеко не найголовніше у цій справі.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.