Після смерті – нікуди (ВІДЕО)

 В Ужгороді на міському цвинтарі місць для поховань залишилося максимум до весни цього року.

Де ховати померлих – намагалися розібратися наші кореспонденти.

Ужгородців ховають на кладовищі за містом у селі Барвінок. Тут цвинтар відкрили у середині вісімдесятих років минулого століття.

Територія – більше шістнадцяти гектарів. Могили – щільно одна біля одної. 

"На сьогоднішній час, вільні місця у нас є. Ну дивлячись так із статистики, думаємо, що до весни ще нам на ці ділянки десь вистачить поховання", – говорить ЛюдмилаСтрижовець, спеціаліст Ужгородського комбінату комунальних підприємств.

Де ховати потім – у комунальному підприємстві не знають. Кажуть, територію для нового кладовища має знайти міська рада. І – кваплять чиновників. 

"Якщо кладовище "Барвінок", перші папери почали оформлятися в 1976 році, а відкриття кладовища сталося у 1986 році, то звичайно для того, щоб відкрити нове кладовище потрібні і час і ресурс, і проектно-кошторисна документація", – говорить Людмила Стрижовець, спеціаліст Ужгородського комбінату комунальних підприємств.

У мерії про проблему знають. Ще у 2013 році – планували відкрити кладовище на околиці Ужгорода. Та територія, на яку накинули оком чиновники, належить лісництву. Віддати частину своєї землі під цвинтар – там відмовились. 

"Буду вести на днях перемовини з головою сільської ради Барвінку, щоби можливо помінятися паями саме біля села Барвінок і визначати ще десь територію до гектара, щоб побудувати кладовище в районі об’їзної дороги", – говорить Віктор Погорєлов, міський голова Ужгорода.

Альтернативи – не існує. Адже крематорій у місті – відсутній, та й традиції спалювати померлих у закарпатців немає.