Перші сльози школярів…або депресія з першого класу?

«Час уже частково втрачено. Варто було ще за місяць до осені починати накручувати годинника на сьому, тобто будити раніше, в ігровій формі привчати виконувати  різні завдання, вкладати у ліжечко о 21», – такою безапеляційною була відповідь дитячого психіатра Світлани Апостол, коли вона почула запитання: «Що робити тим, у кого у сім’ї учень, який з нетерпінням чекав, коли дзвоник покличе на уроки, а тепер навідріз відмовляється ходити у школу, бешкетує, не слухається вчителів»…

«Бажано – діяти, – продовжила лікар.-  Хоча нарікати в першу чергу варто на себе. Ймовірно, завищили очікування «кровинки» щодо навчання,  можливо, не відпускали від спідниці, занадто опікувалися, тому хлопчик, дівчинка просто не вміє спілкуватися з ровесниками і не знає, що робити в подібних ситуаціях . До речі, серед варіантів і не правильне розставлення акцентів під час виховного процесу:  бодай на голові стоїть, головне, щоб у такий момент – вчився паралельно читати, лічити»…

Що ж, якщо учень-непосида, зайве говорити, що проблем не уникнути не тільки  в класі з педагогами,  однолітками-інтровертами, яким він може заважати, але й удома…Хто ж хоче щодня чути від вчителів: "Ваш малюк надто неспокійний, розсіяний, не дисциплінований"… Ось тут треба розуміти, наголошує спеціаліст: "Дітям важко відразу концентрувати увагу і на поведінці, і на виконанні завдання… Варто пояснити, що відтепер – усе змінилося: ігри та дозвілля – після навчання. Вкрай необхідно знайти, якщо до тепер не вдавалось, точки дотику з донькою, сином… Достукатися доступною мовою, без агресії… Ні в якому випадку не критикувати, тим паче постійно. Не нервуватися, не вказувати щохвилини на помилки. Це виплекає низьку самооцінку, яку потім буде важко викорінити».

Не забувайте і про емоційний фон, який у хлопчиків та дівчаток – завищений. Дайте їм можливість втамувати бажання рухатися, кричати, веселитися – запишіть школярика у гурток. Що ж до такого виду відпочинку, як комп’ютер – не давайте зловживати… Усе має бути в міру.

Пані Світлана зазначає, «що інколи батькам доволі зручно, аби малюки передихнули з мишкою, клавіатурою і монітором. Навіщо витрачати власні хвилини після важкого робочого дня на розмови? Це не правильно. Інтернет не замінить живого спілкування!»  

Сумно констатувати, але вік "депресії" молодшає і не через те, що уже чи не з першого класу хлопчики та дівчатка потерпають від "безсоння", відчувають погоду змінами настрою,  відмежовуються від ровесників. Просто нині ця проблема у всіх на устах, тому навіть діти тепер знають симптоми "недуги душі".

Головне пам’ятати: лідерами не народжуються. Намагайтесь прищепити своїм кровинкам доброзичливість, співчуття, щирість, це посприяє їм у реалізації індивідуального "Я". Тоді не виникне потреби звертатись до спеціалістів із проблемами, які стоять на заваді саморозвитку і становленню особистості.    

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук