Один день з життя справжніх чоловіків

Нещодавно випало познайомитися, хай вже вибачать борці за ґендерну рівність, із представниками справжньої чоловічої професії – лісорубами. Працівники ДП «Брустурянське лісомисливське господарство» працюють так, що у буквальному смислі, аж тріски летять. І в мороз, і в сльоту, і спеку ці люди йдуть у ліс, бо тут робота точно чекати не буде. Адже для віддалених тячівських гірських сіл професія лісоруба справді престижна. Зауважте, заробити «рубака» може усі 8-9 тисяч гривень, а найшіковніші навіть більше. Часто у лісі працює вже друге, а то і третє покоління лісорубів. Робота важка, але для цього регіону традиційна. Ще зовсім недавно життя трудівникам «пили і сокири» полегшувала вузькоколійка, однак після паводку 1998 року, залізницю взагалі демонтували. Сьогодні хіба місцеві можуть показати, де саме ще недавно звивалася колія.

Брустурянському лісомисливському господарству хоч і не легко будувати нові лісові дороги, але потроху справа рухається вперед.

Віртуозна візитівка одного з лісництв.

Адмінбудівля Кедринського лісництва «маскується» під смерековий ліс.

Отака рукотворна краса дісталася у спадок від радянських часів.

Лісничий Кедринського лісництва Василь Золотар та головний інженер Ярема Тимків (на фото справа) будь-яку техніку піднімуть «на ноги».

За переказами місцевих, невелику плантацію модрин висадив сам президент Чехословаччини Масарик.

«Тут, у Турбатських лісах з 1942 по 1990 р. трудився Іван Васильович Чуса – знатний Карпатський лісоруб, Чемпіон світу з валки лісу», – викарбувано на меморіальній дошці. Лісничий Турбатського лісництва Дмитро Чуса, може розповісти багато цікавого про свого непересічного вуйка, Героя соціалістичної праці.