Нерівний шлюб по-закарпатськи

Здійснилося! Презентація нового міністерства відбулася і в Ужгороді. 

Майбутній шлюб між митницею та податковою розбурхував бізнес-середовище ще з кінця минулого року. Презентацію новоутворення у всюдисущій столиці призначали, відкладали і знову призначали. Хоча пріоритети, з обранням екс-керівника Державної митниці в законодавчий олімп країни, і зміцненням публічних позицій головного в країні офіційного податківця, були цілком очевидні: головою в «сім’ї» стане ДПС. 

Але, чи то не могли визначити, хто «усиновить» осиротілу податкову поліцію, чи то визначали, хто займеться дільбою «сімейних» коштів, чи то займалися іншими, важливими для облаштування нового «осередку» українського суспільства, проблемами, але «реєстрація» союзу розтягнулася на довгих 6 місяців. І ось – відбулася! 
Презентація в Ужгороді була грунтовною і цілком презентабельною. Вершки підприємницького та бізнес-суспільства регіону ввічливо слухали місії, принципи роботи та структурні зміни, прийдешнім і теперішнім на місцях. 

Отже. Рівновіддаленими і рівно «проникаючими» (судячи з наданої схеми) на місцях залишаються: Головне управління Міністерства доходів і зборів, у минулому – податкова, і Чопська митниця, у минулому – Чопська митниця. Керівники – знайомі, але поки перед їхніми посадами – насторожуюче скорочення в.о.: Василь Іванчо та Олександр Похилько, відповідно. Єдиним, узаконеним керівником на презентації, виявився начальник оперативного управління Андрій Мілюченко. 

Місія підрозділів нового міністерства на місцях: максимальне скорочення незручностей для чесного бізнесу та адміністрування всіх доходів. Перша частина досягається об’єднанням підрозділів, що здійснюють аналогічні завдання, скороченням штату, впровадженням інновацій. Друга – контролем в одній «квартирі» всіх податків, зборів, митних платежів та єдиного соціального внеску. Тобто, визначати його нарахування будуть як і раніше фонди та Пенсійний, а от уже контроль – за «сім’єю». 

Першими об’єднавчі процеси на собі випробують працівники аудиту, досі самостійних структур. Інформаційно-комунікаційний відділ, що здійснює спілкування «сім’ї» із зовнішнім світом, також передбачається один на, досі, двох. Податкова поліція, що стала оперативним управлінням, відтепер буде стурбована і боротьбою з контрабандою, повідомив її начальник, додавши, що в найближчі тижні штат підрозділу, хоча і дещо скорочений, буде повністю сформований, з урахуванням вже нових завдань. 

Система єдиної структури, що об’єднує податки і митницю в єдине ціле, відома світу. Крім далекої Канади, незрозумілої Данії, колись близької Литви, такий принцип працює і в сусідній Угорщині. Митарі державної скарбниці «співмешкають» в одній «квартирі», а принципи економічної життєдіяльності країни визначає фінансове міністерство. 
Однак, як доводить життя, закордонний досвід не завжди приживається в українському «домі». Поділ портфелів і розподіл повноважень серед амбітних членів «сім’ї» йдуть в ногу з підступами, негараздами і з’ясуванням відносин. 

Не стане, очевидно, винятком і закарпатське «житло». Митниця – традиційно потужний не тільки в закарпатському, але і в державному масштабі, тутешній «клан» навряд чи погодиться на другорядну роль. Яскрава міжнародна діяльність; яка вселяє повагу не найбіднішим структурам, «власність» у вигляді довжини державних кордонів, спектру європейських сусідів; активна зацікавленість західного бізнесу в українських партнерах, і, врешті-решт, економічна віддача, складова значну частину в закарпатському сегменті державних поповнень – це завидне придане, що дозволяє претендувати на провідну роль у новому союзі. Зауважте, говорити про «неофіційні» доходи членів новоутворення говорити в цьому контексті взагалі не доводитися: цю проблему кожна сім’я вирішує по-своєму, і, як правило, безуспішно. 

Мабуть, всі ці аргументи досить відомі і в столиці. В.о. начальника головного управління повідомив, що закарпатський плацдарм міністерства буде перебувати під пильною увагою київського начальства. І хоча об’єднавчий процес неминучий, все ж дрібні негаразди, перерозподіл повноважень, незручності нюансів у «притирці» нових членів сім’ї будуть пильно відстежувати саме на прикладі «співжиття» у Закарпатті. 

Що ж «сусіди», запитаєте ви? Презентація нового міністерства в Ужгороді, визначена як «круглий» стіл з громадськістю, питань у присутніх бізнесменів і «громадських працівників» не викликала. Чи то все гранично ясно, чи то незрозуміло нічого, резюмували організатори. 

І хоча для повноцінного нового життя належить затвердити близько 4-х сотень законодавчих актів, а процес перетворень в новому «житлі» розтягнеться на якийсь час (кажуть 2-3 місяці, але це ж – як мінімум), навчені непростим українським підприємницьким досвідом бізнесмени розуміють: сімейні негаразди неодмінно позначаться на найближчих. І поки будуть «робити ремонт», облаштовувати житло і розподіляти ролі, і визначати, хто зверху, часу на сусідів навряд чи вистачить. Але спокій триватиме недовго і «тато з мамою» рано чи пізно вирішать, хто і за що буде відповідати! Залишається тішитися тим, що в новій сім’ї питати будуть разом. Хоча, можливо, це і не стане втіхою …