Навздогін за сонцем

  Кілька днів на закарпатській Великоберезнянщині інтенсивно працювала творча група Чеського телебачення під керівництвом теледраматурга Яроміра Шлосара, знімаючи тринадцятий, вже заключний фільм з нового циклу «Дика природа без кордонів».       
  Позаду – довгі кілометри мандрів національними природними парками Європи вздовж кордону колишньої Чехословаччини, сотні інтерв’ю, кінозамальовок і сюжетів. І ось Ужанський НПП.    
  …Всі чотири дні, зранку до ночі, професійні телевізійники з Праги, зі студіо «Острава», трудилися у поті чола. Вже добігала кінця напружена неділя, повністю відзняв оператор Петр Кожушнік велетенські крони тисячолітніх, знаних на всю Україну Діда-дуба і дуба «Чемпіон», з яких від легкого вітру відлітали і кружляли у повітрі золотисті листочки, як всю групу рішуче повів за собою далі модератор Томаш Кочко, несучи в руках акордеон. Сонце, що сховалось за лісом сусідньої гори, ще частково освітлювало схил з деревами-старожилами, але тінь впевнено просувалась до вершини. Та вони встигли відзняти цей епізод на горі, коли ведучий програми і автор сценарію віртуозною грою і дзвінким співом зачарував навколишні вершини гарною лемківською піснею:
Ой чи то путь задута, ой чи трава зелена,
Ей же я не накосив ей коникові сіна.
Ей косила би ся мені ей тота поляночка, 
Ей же би мі грабала та моя фраїрочка…
  У затишній альтанці під багатовіковим дубом, коли навколишні гори все більше занурювались у прохолодну жовтневу темряву, за чашкою кави і міцного зеленого чаю директор національного парку Василь Копач щиро подякував всій групі за продуктивну працю, внесення коректив до сценарію, котрі допоможуть туристам Європи ближче познайомитися з природними та історичними тутешніми перлинами. Окрема подяка – директору народного парку «Полоніни» (Словаччина) Мірославу Буралю, який також супроводжував чеських тележурналістів. Насамперед глядачі двох національних телеканалів Чехії першими побачать кожну серію з чисельними повторами, а згодом є задум видати весь цикл окремо (якраз у момент чаювання Яроміру зателефонувала з Праги дружина і повідомила про успішну прем’єру серії документальних фільмів  про найменший австрійський парк Тайаталь у долині ріки Тайа). А от у пристрасному відеодокументі про Ужанський парк, презентувати котрий закарпатцям намічено на грудень нинішнього року, а демонструвати на ЧТ на січень 2013 року, всіх приваблять кілька сюжетних ліній.
 -Ми приємно вражені тутешньою красою збереженої природи,- каже Томаш Кочко,- і можна тільки пошкодувати, що цей парк недоступний з боку Європи, хоч і є складовою частиною трилатерального біосферного заповідника «Східні Карпати». Але, можливо, Україна колись увійде до Євросоюзу і до неї можна буде без всяких перешкод, вільно приходити з боку інших двох національних парків – словацьких «Полонін» та польських «Бещад». Бо тепер всім туристам доводиться їхати на митницю через кордон і проходити ще через ряд випробувань і перевірок, спецдозволів прикордонників, аби дістатися мальовничих місць парку. Про це ми розповідаємо у сюжеті про зустріч представників природно-заповідних об’єктів на горі Кременець – стикові кордонів трьох сусідніх країн. А ще у фільмі будуть розповідь про букові праліси – Всесвітню природну спадщину ЮНЕСКО, Княгинянське місце падіння великого метеориту, живанські (розбійницькі) печери, збережений туристичний притулок колишньої Чехословацької Республіки на горі Яворник, кадри з життя місцевих жителів, інші родзинки.
Тележурналісти пішки пройшли десятки кілометрів, аби дістатися до місць зйомок високо в горах. Один з підйомів проліг на вершину Черемха, де цьогоріч розпочалося відновлення військового кладовища Першої світової війни. Тут неповторні краєвиди, чудова панорама навколишніх українських, польських і словацьких вершин. Цікаво спостерігати і за найвищою горою польських Бещад Тарницею (1346 м н.р.м): до її вершини постійно йдуть прочани вклонитися металевому хрестові, освяченому колись Папою Римським Іоанном-Павлом II. 
 -Так приємно було повернутися на Закарпаття,- розповіла режисер Петра Вшеліхова. –Тут я була десять років тому, коли наше телебачення знімало сюжет в Усть-Чорній про чеського священника і його допомогу дітям-сиротам. Думаю, ЧТ приїде в цей благодатний край ще не раз, адже тут стільки цікавого у природі і культурі, сучасному житті.
  Цілу низку незабутніх вражень і сотні фотодобірок повіз з собою до Праги і один з керівників Європейського центру екології та туризму Іво Докупіл. Він просто щасливий, що приїхав з телевізійниками і познайомився ближче з місцевими природними перлинами.

А тепер дорога на Черемху.
А фотознімки парку підуть на сайт Ческого телебачення.
Барнуля стала на якусь мить фотомоделлю...

Більше у фоторепортажі.

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*