Як просувається децентралізація на Закарпатті та чи підтримуватиме її новий склад обранців, – поділився голова обласної ради Михайло Рівіс під час інтерв’ю на ОДТРК «Тиса-1» у програмі «Про головне» з Михайлом Данканичем.
– Дуже важливе питання, яке не змогли вирішити депутати попереднього скликання – це адмінреформи. Наприкінці літа не дали можливість певним територіальним громадам об’єднатися. Ваше бачення, чи не виникатиме подібне у новій раді, чи будуть підтримувати це депутати, і яка співпраця з офісом реформ Закарпаття з питань децентралізації?
– Я безпосередньо курував Офіс реформ у Закарпатській області в якості заступника голови обласної держадміністрації, тому чітко орієнтуюся в цій проблемі. Скажу одне: якщо людям не показати переваги таких об’єднань, то відповідно вони це гальмуватимуть. Задля того, аби продемонструвати краянам, що це їм вигідно, у бюджеті країни закладено півтора мільярда гривень для стимулювання об’єднаних громад, надання їм коштів на розвиток інфраструктури. До прикладу, кошти які буде отримувати тячівська громада, – буде найкращим аргументом, чи потрібно їм об’єднуватися, чи ні. Заганяти їх, як колись у радянські часи, чи об’єднувати в райони або інші общини, – це дикість. У нинішній обласній раді можемо прийняти лише перспективний план об’єднання громад, який рекомендуватиме, що громада матиме і яким зваженим бюджетом володітиме. Тоді зможемо самі себе забезпечити якісними медициною, освітою, послугами газу й електрики. Якщо це не зробити, то перебуватимемо у нинішньому стані і не зможемо себе розвивати. Якщо громада, яка зробила перший крок – об’єдналася, буде іншим демонструвати свою успішність, то завтра цим шляхом слідуватиме більше людей. Закарпатська обласна рада не може здійснювати адміністративну реформу. Люди повинні її робити самостійно і з власної ініціативи.
– До речі, щодо перспективного плану, то якраз він і викликав частково обурення у певних районах, де прозвучало, зокрема, на Великоберезнянщині, що у разі об’єднання кількох сіл в одне, люди не зможуть вижити, бо в тих населених пунктів немає доходів.
– Це була заполітизована ситуація. Тому що ніхто не відміняє дотації з державного бюджету, ніхто не кидав громади напризволяще. Навпаки, їм пояснювали, як вони зможуть розвиватися і краще розкривати свій потенціал. До прикладу, Великоберезнянщина має унікальні природні можливості, прекрасну гірськолижну базу «Красія». То чому не ставити перед собою питання об’єднуватися в одну громаду і використовувати землі для розвитку та залучення іноземних і внутрішніх інвестицій. Саме цим має користуватися безпосереднього громада, а не районна адміністрація чи райрада. Це все буде винесено на розгляд місцевої громади. Тому що в їх власності знаходяться землі, а не так як зараз – землі за межами населеного пункту. І хто їх розприділяє? І коли ми зараз спостерігаємо, як по 2-4 гектари закарпатських земель виділяють жителям Тернополя, то скажіть, це правильно?!
– Я так зрозумів, що Ви хочете, аби адмінреформа наповну запрацювала?
– На Ваше питання відповім висловом відомої французької кутюр’є Коко Шанель: «Якщо хочете отримати те, що раніше не отримували, спробуйте робити те, чого раніше не робили». Тому що, старими методами нового результату не досягнете.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.