Молоді не вистачає «драйву»?

2 грудня у галереї «Ужгород» відкрилася виставка молодих митців – 21 учасника молодіжного об’єднання при Закарпатській організації Національної спілки художників України. На урочистості з цієї нагоди прийшли їхні наставники та колишні викладачі, а також проректор Закарпатського художнього інституту Михайло Приймич та голова ЗОНСХУ Борис Кузьма.

Зокрема, пан Борис почав не з похвали, як водиться, а з критики. Адже, за його словами, він очікував більшого запалу, більше різнопланових і сміливих робіт, певного драйву і навіть провокацій, виклику від молоді. Однак на виставці більшість представлених робіт виконана у традиційній манері. З одного боку, це добре, адже продовжуються традиції «закарпатської художньої школи», а з іншого – хочеться побачити і нові експерименти та сучасні віяння.   Борис Кузьма також закликав журналістів більш критично підходити до процесу, який відбувається у нашому мистецькому середовищі. «Якщо раніше все суворо контролювалося, а деякі митці нашого покоління по три десятки разів перепитували у членів горкому, чи можна, аби про них написали у газеті, то тепер часи вже не ті», – зауважив голова обласної організації національної спілки художників. І відмітив тих, хто, на його думку, заслуговує на увагу.

Зокрема, це роботи Наталії Шевченко, Христини Сливки, Олександра Шандора, Романа Пилипа, Ярослава Буленка. А також «більш досвідчених» художників, таких як Наталія Тарнай, Петро Свалявчик, Валерій Козуб.

Також Борис Кузьма звернув увагу на те, аби молодь розширювала свій кругозір і намагалася відвідувати, а згодом, можливо, і брати участь у мистецьких заходах у Львові, Києві та найближчому закордонні – Словаччині та Угорщині. Адже лише так вдасться слідкувати за тим, що відбувається нині навколо у мистецькому світі.      «Мені подобається, що наша молодь не упереджена – не боїться виставляти те, що має, – сказав Михайло Приймич. – І це прекрасно. Але побачив декілька штампів. Одні вважають, що «закарпатська школа» – це, в першу чергу, реалізм і слідують цьому завзято. Другий штамп – що сучасне мистецтво виключно нон фігуративне».Однак до мистецтва так підходити не можна. Адже, на думку окремих європейських мистецтвознавців, однією з проблем ХХ століття було те, що у своєму протистоянні дві ворожі системи також «одягалися» у мистецькі шати. Тоталітарна система пропагувала лише реалізм, а інша – розкуте, вільне від рамок мистецтво. До сьогодні тривають суперечки, яким бути сучасному мистецтву. Але, в першу чергу, на думку Михайла Приймича, воно відображає певний стан культури сучасного суспільства. «Тому і ця виставка показує, в якому культурному контексті знаходиться наша молодь», – зауважив він. А також відмітив роботи Валерія Козуба, який «надзвичайно вразив своїми прекрасними офортами».

 «У калюжі хвилі не піднімаються, потрібне море, – сказав Михайло Приймич. – Якщо у нас, на Закарпатті, формується нове творче середовище – це тішить. Вітаю молодих митців, адже зараз ви робите лише перші свої кроки. І навіть якщо перший крок може бути хибним, то наступний, зазвичай, буде правильним». 

Михайло Приймич також нагадав, що слід віддати належне тим людям, які доклалися до формування молодих художників. Крім того, дуже важливим для Закарпаття є збереження вищого навчального закладу – художнього інституту. Тим паче 17 грудня в Ужгороді святкуватимуть 65 років закарпатської художньої освіти та 120-річчя від дня народження «корифеїв» закарпатського живопису – Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі. Урочистості відбудуться в облмуздрамтеатрі.   

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук