Сенс в моді тут знають усі – від малого до великого. Правда, кожен розуміє її по-своєму. Але все ж людини, яка живе поза модою, в Італії немає. Давно відомий факт, що Італія – центр світової моди, не потребує підтвердження і доказів. Варто тільки тут побувати і все стає ясно. Мілан. Тут, так само, як і в Парижі, народжується мода року. Різна: дуже дорога і цілком доступна, але в той же час – якісна і стильна.
Італійці, судячи з усього, зовнішньому вигляду приділяють багато часу. Перехожі, так само, як і величний собор Дуомо, можуть послужити об’єктом цікавих поглядів численних туристів. Оригінальність, класика або вуличний стиль – все буквально на одному квадратному метрі. Тут навіть карабін’єри (поліцейські) виглядають стильно. Італійці – актори. А одяг створює відповідний антураж. Для того, щоб не провалити свою роль треба виглядати як слід.
Бренди – саме за ними сюди приїздять сотні тисяч туристів цілий рік. Все, як у відомому фільмі «Диявол носить Prada». "Забрендованость" суспільства досягла катастрофічних масштабів. Ласкаво просимо в її епіцентр з хвилюючим ім’ям МОДА». Особливо сильно ця горезвісна гонитва за брендами відчувається в Італії двічі на рік – на зимових і літніх розпродажах. Заповітні «Saldo» і «Sconti» на вітринах зі знижками від 50 до 70 відсотків – ось за чим сюди приїжджають ті, хто хоче стильно, недорого, але якісно одягнутися.
В Італії знижки регламентовані законом. Мілан естафету приймає першим. Через тиждень після Нового року тут абсолютно у всіх магазинах починається розпродаж. Триває він до березня. На початку акцій асортимент більш багатий, але зате в лютому все ще дешевше. Ціни відомих марок одягу і взуття засліплюють і поглинають своєю привабливістю – шкіряне взуття від 40 євро, джинси від 15 і кофтинки – від 10-ти. Ну, природно, в дорогих брендах – все дорожче, але теж доступно. Джинси від «Dolce @ Gabbana» можна купити всього за 50 євро. Складається відчуття, що в Україні, судячи, за цінами, навіть «економки» продають бренди. А стоки – це вже справжні бутики.
Єдиний мінус тотальних розпродажів, напевно, відчуття паніки, яке виникає невідомо звідки – треба купити все, а раптом не встигну. Тільки потім, добре, якщо в примірювальній, приходить розуміння: навіщо мені 31 кофточка і 12 пара брюк.
В Італії порахували: під час розпродажів місцеві витрачають в середньому 200 євро на покупки. У той час, як туристи – від 500. Може, це просто тому, що італійці звикли бути в моді і добре виглядати завжди. Якщо ти добре виглядаєш, значить, задоволений життям – такі правила акторської гри. Навряд чи, надівши туфлі від Армані, вони «продають душу дияволові». Одягатися – теж культура. І цьому теж треба вчитися. Чи не так? Адже моду можна купити, а стиль …?
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.