«Маршрутний» темперамент як відображення ужгородської ментальності (і не тільки!)

Мій особистий рецепт: якщо хочете відчути справжній присмак міста, настрій його соціуму, вимкніть інтернет, сядьте у громадський транспорт і витягніть із вух навушники…

Прислухайтеся і придивіться – ось вони, ужгородці, закарпатці, українці… Пхаються і пропускають, «бикують» і співчувають, відтоптують ноги і беруть на руки малечу… Не поступаючись, як правило, швидко зайнятим місцем, співчутливо вислуховують ваші проблеми і, точно, підкажуть варіант їх вирішення.

Особлива, моя улюблена категорія – ужгородські маршрутники (привіт, вам, хлопці!). З ними, в реалі, вітаються усі, хто сюди (в маршрутку) входять;  їх поважають (хлопці не завжди зупиняються, найчастіше – якщо на зупинці безперспективні пенсіонери)  і точно побоюються (не зостановляться на прохання)… Кількарічне пересування за одним маршрутом підтвердило для мене особисто Гіппократову теорію темпераментів. Урешті, як і всі ми до неї належимо. Їх, темпераменти, можна не поважати, непотрібно любити, але визнати, що вони є, означає полегшити собі життя і співіснування із навколишнім світом!

Меланхолік-стримано агресивний хам

Вираз його обличчя, як правило, незмінний… Проте навіть кількаразовий проїзд із ним вас переконає: будь-яке запитання викличе у нього погано приховану агресію і, точно, не надто ввічливу відповідь:

– Скажіть, будь-ласка, через скільки ви відправляєтеся?

– Я щойно приїхав!!!

Флегматик-принциповий пофігіст

Його автобус – завжди в поганому стані! Більше того – він до цього готовий і зовсім не переймається тим, що після кожної зупинки доводиться щось включати, «торохтіти» і заводити машину у кілька спроб:

– Мужик, ти здурів? Чому ти мене підрізав? Я викликаю поліцію!

– Так, у мене зчеплення не працює… Що я зроблю?

Холерик-закарпатський реаліст

Він працював за кордоном, зрозумів, що там втратить здоров’я і має ризик отримати серйозні проблеми із законом. Із законом він «бавиться» і тут – радше через спортивний інтерес, аніж через бажання його порушити…

– У нас немає учнівського, але ж ми – учні, бачите?

– Ага, учні! Щоденник є? Мабуть, двієчники, а ще хочете безплатно їхати…

Сангвінік-ментальний оптиміст

Водій – «привид», який не надто часто з’являється на маршруті, проїзд з яким викликає посмішку пасажирів уже за кілька зупинок… Після кожної сплати за проїзд, неодмінне – спасибі!

– Усі сіли? Тримайтеся за поручні – рушаємо…

На кінцевій:

– Кінцева! Усім – спасибі! Усім – гарного дня!

P.S: Усі співпадіння із реальними постатями прошу вважати невипадковими…

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*