Центр Левочі – словацького містечка, кількість населення у якому не сягає і 15 тисяч осіб – це музей просто неба з історії готики, ренесансу і бароко. А ще – підручник із щонайменше з однієї дисципліни: як зберегти, як не втратити красиве Місто.
Тут маємо до діла з ефектом, подібним на шляхетний пил, що прикрашає пляшки колекційного вина. Так і з Левочею: шматки середньовічної штукатурки де-не-де відвалилися, оголивши кладку з 15-го століття, корозія вже доїдає бильце, а фреска ледь дозволяє розгледіти лиця, але усе це – неймовірно прекрасно і зворушливо.
Місто зберегло шарм старовини, яка не зіпсована сучасними втручаннями. Вцілілий центр міста Левоча з 2009-го року є об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і тепер за його долю можна бути спокійними – якщо за окраси міста і братимуться, то лише під фаховим контролем.
Нині Левоча – це туристичне місто. І цей статус подарувала йому саме не-зіпсутість…
Більше про те, як Левочі вдалося зберегти свою казковість і, власне, враження – у матеріалі. А наразі про те, що впадає в око людині, котра закохана у благородні архітектурні деталі: НЕ-зіпсута Левоча для таких – рай…




































































Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.