Куплю газ. Дорого

Вже кілька років процвітає традиція – під час новорічних свят… ні, не в баню ходимо, а, за іронією долі, ведемо газові війни з державою, яка гордо іменує себе «старшим братом» України. Хоча поводиться, і насамперед у питаннях ціни й обсягів газу, який продає нам, далеко не по-братерськи.

«Замок» проаналізував основні тенденції, які нині панують на газо-нафтовому ринку і… не знайшов відповіді, чим ми інакші, ніж мешканці європейських країн…

США «побили» російський газ, тепер можуть збити світову ціну на нафту

Як пише «The Financial Ti­mes», до кінця 2011 року газ на внутрішньому ринку США можна було купити втричі дешевше, ніж у Європі, і за вшестеро нижчу ціну, ніж у Японії. За даними видання, до кінця 2011 року ціна газу на внутрішньому ринку США становила менш ніж  100 доларів за тисячу кубічних метрів. 

Згідно з прогнозом Bank of America, озвученим 12 січня, газ у Сполучених Штатах подешевшає до осені 2012 року до мінімуму за 12 років. 

«Сланцевий бум» розпочав­ся в США в другій половині 2000-х років. Вже до 2008-го країна вийшла на самозабезпечення економіки газом, а в 2009-му обігнали за виробництвом газу Росію, яка була лідером у цій галузі. З 2009 до 2011 року включно Америка посідає перше місце в світі з видобутку газу. 

За даними «Gazeta Wybor­cza», на початку 2012 року на біржі в Нью-Йорку 1000 кубічних метрів газу коштували 105 $ (це у п’ять разів нижча ціна, ніж та, яку Польща платить за російське паливо). І така низька вартість, як передбачила американська урядова Агенція енергетичної інформації, аналізуючи ф’ючерсні контракти на головних майданчиках торгівлі газом у США – збережеться протягом усього 2012 року.  

Дешевий газ американці ма­ють віднедавна. Ще в середи­ні 2008 року за 1000 кубометрів газу платили рекордний 471 долар, але потім ціни стали швидко знижуватися. Переважно через надлишок палива, якого американці досягли завдяки інноваційним методам видобутку газу, що захований у сланцевих породах.  

Компанії з Близького Сходу, які готували зріджений газ для США, з 2009 року були змушені постачати його до Європи. Він був наполовину дешевший від російського, і «Газ­пром» програвав у цій конкуренції. Щоб запобігти дальшому зниженню свого експорту, російська компанія почала знижувати ціни на газ у Західній Європі.  

А незабаром американські компанії почнуть конкурувати з «Газпромом» у Європі. Під кінець 2010 року до Великобританії прибув перший корабель зі зрідженим газом зі США. Але це лише початок, бо кілька американських компаній хочуть перебудувати термінали, призначені для імпорту зрідженого природного газу, які нині простоюють, на термінали для його експорту. Два місяці тому американська компанія «Cheniere», яка вже має дозвіл на таку реконструкцію свого терміналу, підписала з британською ВР та іспанською «Gas Natural» контракти на постачання протягом 20 років по 5 млрд кубометрів газу на рік у зрідженому вигляді. Транспортування розпочнуть на переломі 2015 і 2016 рр.

Ну, і насамкінець: США готують черговий шок для світової енергетики. Завдяки родовищам у сланцевих породах вони можуть стати незалежними від імпорту нафти, як раніше – від імпорту газу.  

У 2011 році в переліку найзначніших експортних товарів США перше місце посідає паливо, хоча 10 років тому його взагалі не було серед 25 найважливіших позицій експорту США – це дані Бюро перепису Сполучених Штатів. Утім нині американські компанії, що займаються переробкою нафти, експортують втричі більше бензину, дизельного й авіаційного палива, ніж десяти­ліття тому. Хоч американці й надалі імпортують паливо, торік уперше з 1949 року його експорт був більший від імпорту. На думку експертів, до 2020 року США вийде на рівень видобутку, при якому експорт нафти здійснюватиметься тільки з Канади. Штати стануть енергетично незалежними від усього іншого світу.  

Європа вже диктує свої умови

За словами Юрія Корольчука, експерта Інституту енергетичних досліджень, переговори «Газпрому» з європейськими компаніями призвели до того, що, як визнають уже й представники російського монстра, «ріст споживання газу на фоні погіршення забезпеченості нафтою диктує перехід від цін на основі нафтового кошика до самостійного формування ціни на основі попиту і пропозиції». У перекладі на людську мову: у майбутньому контракти не міститимуть формули на газ, а ціна буде визначатися від обсягів і часу закупівлі. 

На початку 2011 року стало ві­домо, що, за підсумками 2010 року, німецькі «E.ON Ruhrgas», «Wingas» і «Wintershall» домовилися про закупівлю в «Газпрому» 16 % необхідного обсягу газу за ціною спотового ринку. Дрібніша німецька компанія «Verbundnetz Gas» (VNG) 2010 р. купувала 22 % палива за спотовою ціною, а 2011-го примудрилася домовитися з «Газпромом» про придбання в такий спосіб 40 % газу. Французька «GDF-Suez» теж купувала 16 % газу за спотовою ціною, а італійська ENI мала фіксовану знижку у розмірі 40 доларів за кожну тисячу кубометрів, що також становить приблизно 15 %. Голландська «GasTerra» пішла ще далі й добилася від «Газпрому» 2011 року переведення 45 % річних контрактних обсягів на спотові ціни. До того в 2010 році «GasTerra» отримувала 30 % за спотом. 

Спотовий ринок – від англійського spot «місце» – біржова торгівля з розрахунком «на місці» відразу після укладення угоди. Ціна на спотовому ринку коливається залежно від попиту і пропонування. Значна частина газу, яка продається на спотовому ринку, є зрідженим. Нині на спотовому ринку Європи продається майже половина всього газу, що споживається. 

Початок 2012 року не став легшим для України, оскільки наразі так і не вдалося домовитися з Росією про зниження ціни на газ. Зате із західних фронтів «Газ­прому» знову почали надходити капітуляційні новини. 

За підсумками переговорів, «Газпром» уклав нові угоди з німецькою «Wingas», обсяг споживання якої – 20 мільярдів кубометрів, австрійською «Econgas» – 13 мільярдів кубометрів, французькою «GDF Suez» – 10 міль­яр­дів кубометрів, словацькою SPP – 6 мільярдів кубометрів, італійською «Sinergie Italiane» – 5 мільярдів кубометрів. 

Всі угоди знижують ціну на газ для компаній у 2012 році. І якщо за підсумками 2011 року середньоєвропейська ціна становила 340–350 доларів за тисячу кубометрів, то 2012 року вона може бути ще нижчою – 320–330 доларів. 

Населення має особливі умови

Влітку минулого року експерти центру економічних досліджень «РИА-Аналитика» проаналізували поточний рівень тарифів на природний газ для населення в різних країнах. Отож, за середнім рівнем (хоча десь ціни нижчі, ніж ті, за якими газ закуповує держава, а десь – значно вищі з огляду на податки), рейтинг такий.

Найбільше платять мешканці Швеції – 1,64 дол./1 м3, хоча частка газу в побуті там дуже незнач­на. Відтак Данія – 1,63 дол./1 м3, Італія – 1,17, Нідерланди – 1,07, Словенія – 0,83.

Найменше платять мешканці Казахстану – 0,08 дол./1 м3, бо мають свій дешевий газ, хоча ціни різні в різних областях країни. Небагато платять білоруси, які увійшли в митний союз з Росією, та вірмени. У середньому в Європі вартість кубометра газу населенню обходиться приблизно в 0,72 дол./1 м3. Більший за цей показники у 15 країн, нижчі – у 17. Менше 0,2 дол./1 м3 коштує тільки в 4 країнах з 32-х – і все це держави СНД.