Свіже повітря, спів пташок, тиша – ну чим не місцина, де хочеться мати шматочок власної землі. Все б нічого, якби мова не йшла про одну із небагатьох великих зелених зон Ужгорода – Боздоський парк. Невже і там депутатам можна роздавати земельні наділи так, ніби мова йде про якесь вільне поле, а не багаторічний парк, який є природоохоронною зоною?
Й не знати, чи довідалися б журналісти про долю землі у парку, якби не Публічна кадастрова карта України. На ній видно, що в Ужгороді серед зеленої зони є уже 7 ділянок, котрі або виділені у власність, або в оренді. При цьому жодного разу міські чини публічно не оголошували жодних конкурсів чи умов отримання земельних ділянок в парку. Непрозорість дій наводить на думку про корупційну складову у справі, внаслідок якої серед громадської зеленої зони з’являються приватні ділянки.
Боздоський парк є пам’яткою садово-паркового мистецтва і його землі рахуються природно-заповідним фондом. Із 7 ділянок, котрі позначені серед парку на Кадастровій карті України, станом на 1 грудня 2014 року одна у приватній власності, одна – у комунальній, решта наразі мають невизначений статус. Спробуємо з’ясувати – хто і яким чином став щасливим власником наділів у зелених легенях обласного центру Закарпаття.
Адреси земельних ділянок вигадали зі стелі?
Найбільший шмат території парку – ділянка з кадастровим номером 2110100000:25:001:0005 – ще за радянських часів тут звели містечко для автомобільних атракціонів. Виявляється, територія на 1,0029 га з дозволу депутатів міськради ще у 2006 році надана в оренду приватному підприємцеві Олексію Лазаренку. У 2012 році термін оренди за рішенням депутатів продовжили до 2017 року. Тут нині також автоатракціон, а за місяць користування більш ніж гектаром землі бюджет міста, як з’ясував автор, отримує лише 1 365 грн – принаймні таку суму затверджено ще у 2009 році. Сама ділянка де-юре – комунальна власність. У рішенні 2006 року ділянку віддали в оренду для реконструкції автоатракціону. У наш час цільове призначення ділянки уже інше – «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі». Тож особливих гарантій, що у майбутньому тут не почнуть зводити якийсь об’єкт, немає. Втім наразі на найбільшій ділянці парку – атракціон.
Його територія, згідно з інформації у рішенні міськради №845 від 2006 року, знаходиться за адресою «вул. Боздоська дорога, 5». Такої адреси ви не знайдете на жодній карті Ужгорода. Може тому, що вона вигадана нашвидкуруч під конкретне земельне рішення? Принаймні у відділі архітектури та регулювання забудови Ужгородської міськради нам підтвердили, що в обласному центрі дійсно немає вулиці (!) з назвою «Боздоська дорога». Яким чином ця адреса опинилася у земельному рішенні, лишається лише здогадуватися.
Ми хотіли з’ясувати ці питання у самого орендаря ділянки, однак підприємець Олексій Лазаренко так і не передзвонив журналісту.
Ще однією «екзотичною» адресою в Ужгороді є «Боздоський парк, 2». Саме тут, згідно з рішенням Ужгородської міськради №922 від 2013 року (пункт 1.5), депутати на чолі із міським головою Віктором Погореловим віддали в оренду 938 кв. метрів землі – ділянку з кадастровим номером 2110100000:25:001:0041.
Рішення №922, в порушення Закону «Про доступ до публічної інформації», не опубліковано (!) на офіційному сайті міськради – невже чиновникам є що приховувати від громади? Наприклад, ту ж «екзотичну адресу».
Тому що в офіційній відповіді від міськради, підготовленій у відділі архітектури та регулювання забудови, чорним по білому написано – «В м. Ужгород немає вулиці під назвою «Боздоський парк», а є парк, який (…) був перейменований з ім. 300-річчя в Боздоський».
Сама ділянка, про яку йде мова, знаходиться на початку центральної алеї парку, тож є комерційно-привабливою місциною. Ділянку пов’язують із власністю однієї із депутаток міськради. Втім офіційно, з інформації неопублікованого на офіційному сайті рішення № 922, – ділянку віддали в оренду приватному підприємцеві Василю Гаврилкові – до 31 травня 2016 року. У місяць підприємець сплачує, повідомили у міськраді, – 1 692 грн. оренди.
До слова, ще влітку на цій ділянці успішно працював бар з терасою.
Втім нещодавно дерев’яні приміщення вщент згоріли. Правоохоронці ще не повідомили, чи це підпал, і якщо так – хто підпалив.
За оренду платити не потрібно
Ще один невеличкий, проте власний шматочок землі у Боздоському парку має кадастровий номер 2110100000:25:001:0023. Згідно з пунктом 1.12 рішення міськради №1053 від 20 вересня 2013 року, 170 кв метрів території парку віддали в оренду до 2018 року громадянці Юлії Химинець – для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. У цьому рішенні адреса ділянки уже фігурує як вул. Воз’єднання 5. Така ж адреса, згідно з інформацією зі стенду, – у парку загалом.
Скільки ж отримує місто за те, що депутати віддали шмат цієї території в оренду? Станом на квітень 2014 оренду землі не сплачено нічого. Як повідомили журналіста у відповіді на інформаційний запит, «станом на квітень 2014 року в Ужгородської міської ради відсутні договірні відносини щодо оренди земельної ділянки площею 0,017 га по вул.Воз’єднання». Відтак принаймні півроку ділянка знаходилася в оренді, а бюджет Ужгорода не отримав за це ні копійки. Нині, повідомили у департаменті міського господарства міськради, за шматок ділянки у парку підприємець сплачує до бюджету 405 гривень за місяць.
Ділянку №2110100000:25:001:0042 депутати Ужгородської міської ради на чолі із Віктором Погореловим віддали у безоплатне користування релігійній громаді Свято-Троїцької церкви УПЦ (МП) – про це йдеться рішенні у №1053 від 20 вересня 2013 року (пункт 1.7). До слова, цей документ чомусь не відкривається на офіційному сайті Ужгородської міськради.
Майже 400 квадратних метрів парку займає ділянка із кадастровим номером 2110100000:25:001:0004, цільове призначення – «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі». На ділянці знаходиться невеличке кафе та тераса. Рішення про продаж паркової землі для ТОВ «ДІД» прийняли депутати Ужгородської міської ради на чолі із головою Сергієм Ратушняком у 2008 році. За ділянку бюджет міста виручив 54 тисячі гривень, ніяких публічних торгів чи конкурсу за земельну ділянку не проводилось.
Невідомо, на якій підставі міськрада мала право продавати землю серед зеленої зони, якщо на той на той момент не було відомо, чи ця територія є природоохоронною. Ба більше – згідно з інформації договору купівлі-продажу, що є у розпорядженні журналіста, земля серед парку була віднесена (!) до категорії «землі житлової та громадської забудови». У 2008 році на цей факт жодна із контролюючих правоохоронних структур не звернула уваги, принаймні – публічно.
Про долю ще двох ділянок у Боздоському парку, а також відповідь на питання – яким чином міська рада роздає у ньому ділянки, а правоохоронні органи не бачать у цьому процесі жодних порушень закону? – невдовзі зможете дізнатися в другій частині розслідування «Кому шматочок міського парку?».
Ярослав Гулан, Бюро журналістських розслідувань «Варто ЗНАТИ!», для corruptua.org
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.