Когнітивний дисонанс соціальної «багатоповерхівки»

Тетяна Вашаргелі  15 ноября 2017 10:24  103165000 0166578

Ненавиджу соціальні мережі! Павутиння, в якому плутаються слушні поради, волання про допомогу, пошук однодумців, стрімко перетворюється на неконтрольований шквал емоцій, агресії та ворожнечі. І, як результат, у дієвий інструмент маніпуляції - думками, настроями, вчинками.

За цілком очевидних причин кожний з нас додає до "друзів" тих, кого ми знаємо, про кого чули і з ким, бодай теоретично, схожі у поглядах. І ось уже ми маємо чітку ілюзію, що саме наші погляди і переконання є всеосяжними, однозначними, визнаними суспільством, єдино правильними. Ми переходимо у світ віртуальних горизонталей, вихід з яких на інші "поверхи" дезорієнтує та викликає негативні емоції. Ну, а коли неофіти з'являються на горизонталях "священних" для нас, то це викликає справжні конфлікти!

Саме конфлікти… Поліетнічна толерантність та ідеологічна виваженість закарпатців була своєрідною мантрою, яку звідси доносили до інших регіонів за приклад, вихований сторіччями співіснування-співжиття. Виявляється, і ця непорушна єдність має больові точки, подразнення яких може вивести патріархальну урівноваженість зі звичного стану.

І за кілька тижнів віртуальна суперечка доходить до крайнього напруження емоцій і виплескується у з'ясуванні стосунків між колегами, добрими сусідами і навіть близькими родичами. І всі ми перетворюємося на "патріотів" чи "запроданців", "націоналістів" чи "лібералів", "угрів" чи "галичан". Причому більшість понять набувають позитивного чи негативного змісту, у залежності від контексту, а головно - від оратора чи навіть його настрою. Зміст висловлювань втрачає усякий зміст, натомість набуває значення емоція та форма. Крихка рівновага плюралізму руйнується, а рівень дискусії сягає статусу "пішов на х..!".

Почути, а не слухати, і зрозуміти, що причин для об'єднання, насправді, набагато більше, аніж приводів для розбрату. Виходити на інші "поверхи", щоб зрозуміти, наскільки широкий спектр поглядів на життя. А от емоцій - дійсно не так багато: болить, злить, тішить… Скільки гріхів, до яких не можна вдаватися? І, нагадаю, навіть винахідливі комуністи не знайшли кращого, аби сотворити свій кодекс "честі")

Ці думки - не про все примирення чи всепрощення, а про елементарний здоровий глузд, аби не втратити того, чим пишалися і що тримало. Бо, видається, мантру про толерантність Закарпаття таки почули і, цілком очевидно, не на небесах…

 

3i3g5483_fit_content_width_watermark

Оставить комментарий

Комментаторы, которые будут допускать в своих комментариях оскорбления в отношении других участников дискуссии, будут забанены модератором без каких либо предупреждений и объяснений. Также данные о таких пользователях могут быть переданы правоохранительным органам, если от них поступил соответствующий запрос. В комментарии запрещено добавлять ссылки и рекламные сообщения!

Комментариев нет
]]>