Чи не найкращий спосіб у деталях згадати рік, що минув – погортати папки з фотографіями у комп’ютері. Адже я запам’ятовую кадрами. Яким 2012-й був для Закарпаття? Не претендуючи на об’єктивність і у жодному разі не створюючи «рейтингу» подій – пропоную добірку фото. У 60 світлинах – події, які змінили чи мали шанс змінити наш край, творили його історію, та просто миті з життя. І, звісно, люди. Адже вони і є Закарпаттям. Таким я побачив перше півріччя 2012-го. Продовжуємо…
Липень
Ужгород залишається без цивілізованих місць для купання. Як і раніше, улюбленим «пляжем» ужгородців є кар’єр – попри застороги щодо небезпеки купання, там ніде яблуку впасти. Утім, влада, яка не дозволяє купатися на кар’єрі, прямо цього і не забороняє.
Рідновіри на свято Купала влаштовують на березі Ужа справжнє шоу – із звертанням до вищих сил, палінням ватри, пускання вінків, стрибання через вогнище та навіть вуглеходінням.
«Мовний» законопроект сколихнув Україну. Не лишився осторонь протестів і обласний центр – студенти вийшли на мітинги.
В Ужгороді знову зліт байкерів. Цього разу «Падонки» зібрали друзів на території аеропорту і дотримали відповідну тематичну стилістику.
Закарпаттям пронісся буревій. Знесло сотні дерев і покрівель. Серед постраждалих – і універмаг «Україна», який лишився без даху.
В Ужгороді роблять «Миколайчикові переходи». За кошти, зібрані на благочинному заході Ужгородського Миколайчика в грудні, його «помічники» облаштовують біля шкіл міста 12 переходів євровзірця – вони вирізняються від звичайних «комунальних» і яскравістю (вони біло-червоні) і тим, що виконані спеціальним пластиковим покриттям.
Закарпатці – на яфинових заробітках. Мешканці глибинки виходять на полонини і збирають корисну ягоду. Декому вдається «вполювати» за день десятки кілограмів, які продають переробникам і на ринку.
Серпень
В Ужгороді відкривають найбільший в Україні роледром. Місце, відоме городянам як головна міська ковзанка, на теплий сезон стає полігоном для катання на роликах, скейтах і велосипедах.
Триває полонинське літо. Вівчарство, хоч і не процвітає в краї як раніше, та все ж лишається традиційною галуззю сільського господарства.
Ужгородський транспортний міст перейменовують на честь Президента Чехословацької республіки Томаша Масарика, який свого часу і добився виділення коштів на його будівництво.
Вересень
Продовжується пора фестивалів. У селі Драгово, що в Хустському районі, пройшов фестиваль аматорських фольклорних колективів «Яворові гуслі».
В Ужгороді – великі ремонти. Розпочинається реконструкція вулиць Мукачівської і Швабської. Роботи на останній перетворяться на цілу епопею…
Перші наслідки «мовного» закону – у Берегові угорську затверджують як регіональну мову.
Ремонт Швабської триває. На вулиці знімають бруківку і зрубують старі дерева. Ужгородські громадські активісти обурюються. Соціальними мережами та інформаційними сайтами прокочується хвиля критичних висловлювань. Міська влада обіцяє навесні посадити нові дерева.
У традиційному спортивному фестивалі «Ужгородська десятка» беруть участь і люди з особливими потребами.
Жовтень
У розпалі – виноробський сезон. У селі на Берегівщині місцеві умільці миють після використання старий прес для винограду – вино там виготовляють за дідівським способом, мінімізуючи втручання сучасних технологій.
Ужгород чекає на AVE. Перший конкурс на визначення підприємства. Яке займеться сміттям обласного центру, не відбувся, але оголошений другий. Городяни не приховують незадоволення нерегулярністю вивезення сміття. Міська влада каже, що робить все можливе, але бракує техніки і ресурсів, та нарікає на мешканців прилеглих сіл, які звозять в Ужгород своє сміття.
Село з перцем – у Великій Доброні уже сушать зібраний яскравий овоч. Село на Ужгородщині виробляє до 150 тон готової спеції – духмяної паприки.
Наприкінці місяця нарешті відбувається кульмінація процесу, яким живе Україна – проходять вибори до Верховної ради. Явка невелика: люди не приховують, що не надто чекають змін на краще.
Листопад
В Ужгороді вперше так гучно відзначають Геловін. Окрім іншого, в Ужгородському замку вперше відбувається змагання фаєрщиків – проходять незабутні видовищні ігри з вогнем.
День святого Мартина у Мукачеві вдався на славу. Розважальна програма, фаєр-шоу, театралізоване дійство зі «справжнім» святим Мартином на коні, живі гуси і парад школярів з ліхтариками – у міста над Латорицею нове свято, яке має всі шанси стати традиційним.
Ужгород по-новому відзначає свято молодого вина. Воно стало «приватнішим», більш камерним і зветься «Народжене в Закарпатті». Але першу діжку у центрі Ужгорода все ж відкриває міський голова. За пару тижнів міська влада проведе «альтернативний» фестиваль молодого вина, остаточно заплутавши туристів.
Ректором УжНУ офіційно стає Федір Ващук. Ніхто не здивувався.
Грудень
Чани з сірководневою водою у селі Лумшори, що на Перечинщині, не втрачають прихильників. Купання у великих чанах, які знизу підігріваються відкритим вогнем, а відтак стрибання у зимний потік – належить до безпрограшних закарпатських туристичних атракцій: у Лумшори краяни їздять на свята і возять сюди гостей з-за меж області.
В Ужгороді уже третій рік поспіль встановлюють велику живу ялинку, а не конструкцію з гілок. Ця була зрубана на приватному обійсті – міська влада збирає звернення городян з прохання видалення старих ялинок і відтак з-поміж них і обирає зелену красуню для Театральної площі.
Уже традиційно обласним центром пройшов Парад Миколаїв.
У притулку для неповнолітніх в смт Батово діти пишуть листа Діду Морозу. Закарпаття уперше приєдналося до акції «Стань Дідом Морозом!». Її сенс такий – дорослі розбирають розміщені в Інтернеті листи дітей, які так само як і інші потребують свята та подарунків, і виконують їхні мрії і побажання «під ялинку».
В Ужгороді пластуни вже традиційно передають Віфлеємський вогонь усім городянам та влаштовують з цього приводу свято для дітей.
У Батівському притулку діти очікують на прибуття Діда Мороза з подарунками. Уперше вони отримають не однакові сюрпризи, а іменні подарунки за власним замовленням.
Справжній Дід Мороз за допомоги усіх учасників акції «Стань Дідом Морозом!» прийшов до півсотні дітей, яким так потрібна віра у те, що мрії збуваються… До речі, акція продовжена до різдвяних свят.
Фотозвіт про перше півріччя 2012-го – тут.
Сподіваюсь, 2013-й рік буде не менш цікавим!
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.