Готуємося до «другого празника»: Маланка закохалася у Василя

Другому різдвяному празнику – Святого Василя чи Старий новий рік (14 січня) передував вечір Маланки (чи Меланки, бо від пресвятої Меланії) або Щедрий вечір. Для нього готують щедру кутю, тобто страви вже не пісні, а м»ясні. В цей вечір, на відміну від Святвечора, вже можна ходити щедрувати й дівчатам. Зі щедрою кутею пов’язано й чимало побутових обрядів. Скажімо, щоб владнати якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися, аби «Новий рік зустріти в мирі й злагоді». Хлопці, котрі перед цим «отримали гарбуза», вдруге засилали сватів. До речі, після святкової трапези, газдиня із газдою обходили пасіку, домашніх тварин, благословляючи їх з Новим роком і ощедрюючи кутею.

Дівчата в цей вечір ворожили. Клали під подушку гребінця і, лягаючи спати, нашіптували:

«Суджений-ряжений, розчеши мені голову!» Хто присниться, з тим, вважалося, і одружиться. Люди намагалися в цей вечір і завбачувати погоду: «небо в зірках — врожай на гриби й горох», «падає м’який сніг — на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим», «сильний мороз і падає малий сніжок — на врожай хліба, здоров’я людей і тварин; коли ж тепло і без снігу — на неврожай і хвороби», «ожеледь на деревах — уродить садовина», «зоряне небо—добре нестимуться кури», «якщо на Меланії відлига, то слід чекати теплого літа.

Закарпатський краєзнавець і дослідник Юрій Чорі розповідає, що вважалося, ніби Маланка була закохана у Василя і готувалася до зустрічі з ним. Через це не дозволялося в цей вечір ні сідати, ні спати на печі. Хата мала бути файна, тому напередодні її білили.

Оскільки Старий новий рік пов»язували із господарським роком, то на Маланку чоловіки розігрували в хаті орання із чепігами, інший-засівав, ще один тримав віжки. До речі, в цей вечір чоловіки віншували лише в хатах, де є дівчата.

А от під Старий новий рік, до прикладу, в іршавському Довгому збираються Василі і йдуть колядувати по хатах, а на Міжгірщині в цей день задирають словами «став могорич, бо ти Васильович». Тому в цей день старалися не виходити в люди.