Фрагментації: розкодована елегантність

В Ужгороді відкрили виставку, яка претендує бути зрізом стану сучасного мистецтва «нашої кухні». Експозицію «Фрагментації» художник і «мистецький гуру» Тарас Табака влаштував у якнайкраще підходящому для цього просторі – у «Галереї Ілько» і, за думкою  багатьох, саме тут вона і вдалася як ніде інакше.

Елегантність і аристократичність – саме ці терміни, визначні для мети експозиції, Тарас Табака і озвучив на відкритті. До цього він уже був куратором сміливих проектів «Ідеаліст» та «Індиферента», й зізнався: зараз в Ужгороді якісного і свіжого мистецького матеріалу – не на одну виставку, та і для цієї було складніше не залучати, а відсіювати. «Матеріалу багато, є речі дуже хороші, були такі, які дуже подобалися, але вони із теми випадали. Широко я її визначаю так: як ми, українці, сприймаємо світ, що ми в ньому виділяємо, як себе почуваємо. Подивившись на себе в такий спосіб, ми можемо й зробити висновок, де ми помиляємось. Ми себе пропагуємо як європейське мистецтво, але, на жаль, поводимося не як європейці. Тому і наголошую на аристократичності, елегантності», – говорить куратор.

Великі полотна у середовищі, що не тисне, навіть просторові композиції та чимало фотографій – виставка «Фрагментації» дарує багато повітря і викликає багато оцінок, адже в ній зібрані 19 авторів. Їхнє світосприйняття куратор і намагався сполучити, узяв від кожного по фрагментові його бачення, відтак і збудував «Фрагментації» – не надто складну, але цікаву й амбіційну виставку, яка не шифрує, а швидше розкодовує, котра дійсно елегантна і де направду легко дихається. Чи нема «конфлікту» між «класичними» художниками – графіками і живописцями – і фотографами? Тарас Табака переконаний, що точно ні, і, крім того, кожен з фотографів сприймається інакше, як і творчість кожного художника. «Такі спілкування саме й важливі. Бо один бачить кадр, другий – чуттєвість, третій – ще щось інше, і саме паралелі і перетини у дисциплінах зараз просто необхідні», – каже Тарас.

Один з фотографічного фронту – Віктор Дьомін – поділився своїм враженням: «Коли я дізнався про кількість учасників, мені було цікаво: чи буде цілісність і водночас – чи будуть роботи різнобічні, адже обираються за певними правилами. Але і в попередніх проектах ми йшли за принципом відступу від правил. Мені подобається це правило – відходити від правил. І, знаєш, як на мене, виставка досить гармонійна». Водночас молодий фотограф відзначає: є роботи, які грають саме на контрасті, які сталися тут для того, аби вибиватися із загалу й тим творити загальне враження. І наголошує: бути тут надзвичайно приємно, адже галерея – просто взірцева, і варто радіти самій можливості тут виставитися.

Влад Габда, уже з касти живописців, говорить: так, це багатоголосся. «Але така й була задумка проекту, в основі якого є й ідея передачі «естафети» від старших митців до молодших. Я радий також, що ми не перевантажили виставку живописом… Молодці дітки! Мені особливо сподобалися молодший Іван Небесник та Володимир «Мок» Павлишин і Марина Бабич. Видно, що вдумливо працюють. От ти питаєш, чи оці чисті такі «стріт-фотографії», самі лише лінії, не надто формальні і холодні… Я думаю, що так воно і має бути – не повинне мистецтво лише викликати позитивні почуття. Так, тут відкритість, і серед фотографій нема такого, що «виривається»: добротний єдиний рівень».

Тарас Табака у кулуарах «Фрагментацій» зізнався: зараз у нього є ідеї на три не менш цікаві проекти; їх утілення залежатиме від обставин. Господар виставкової зали – Михайло, як і його батько, знаний художник Іван Ілько, із задоволенням вітав молодих талантів, і розповів: радий приймати в своїх стінах такий проект, а на часі – продовження активного життя Галереї. Уже в найближчі дні варто чекати на два незвичні для Ужгорода концерти, а між тим, очікуючи на нові виставки – варто не оминути увагою «Фрагментації». Для тих, кому може бути непросто поринути у світ найсвіжішого закарпатського мистецтва, буде підготовлено інформаційний супровід, обіцяє куратор, адже сучасний арт таки потребує сприйняття в контексті.