Форшмак від Олександра Поповича

Форшмак від Олександра Поповича

Захотілося риби. Ну просто хоч ти встрель. І не просто риби, а чогось такого, закусочно-класичного. Просто скумбрія у олії якось здавалася чимось занадто простим, щоб вгамувати цей рибний голод. Рибоїд у нас у сім’ї – я один. Ну але що тут вдієш? Оселедця "кілька шматочків" не продають. Довелося купити цілого. Пряного посолу.

Гонець у магазин завдання виконав на відмінно, приніс правильного оселедця. І виникла ідея зробити форшмак, добре всі інгредієнти для цього традиційного єврейського закусю були вдома. Ну і чому б не попробувати?

Рецептів форшмака є десятки. Хтось додає у нього варені посічені яйця, хтось – гірчичний порошок, хтось ще якісь травички і приправи. Наш вибір – старовинна класика, перевірена поколіннями. Форшмак по-одеськи. Це тому, бо саме для нього все було у домі.

Взагалі, кажуть оселедця треба вимочувати. Але наш був не дуже солений, тож вимочувати не стали.

Добрали всі необхідні складові:

– велику цибулину;

– булочку (можна черству);

– кілька яблучок (бажано кислих);

– суміш перців;

– вершкове масло (третинку пачки);

– оцет (полити готовий форшмак зверху);

Чистимо оселедця, виймаємо кісточки.

Чистимо цибулю. Половинку січемо дрібно ножем.

Чистимо і ріжемо яблука.

Тим часом булочка вимочується у молоці.

Ріжемо оселедця на шматочки.

І взагалі все ріжемо так, щоб влізло у блендер чи у м’ясорубку.

А потім мелемо усе, окрім отієї половинки посіченої вже цибулинки. Не надто дрібно, якщо у блендері. Ну, не в жижу, а що вгадувалися мікрошматочки. До того, що отримали додаємо розм’яклого масла, посічену цибульку, перемішуємо. Викладаємо у оселедницю і збризкуємо оцтом.

Тих, хто не їсть рибу, женемо у магазин за чорним чи сірим свіжим хлібом.

Відкраюємо хрумкий шматочок, намащуємо…

І у нас його забирають з рук ті, хто "рибу не їсть". :))

Такі справи. Рибний день. Смачного. 🙂