Форшмак від Олександра Поповича
Захотілося риби. Ну просто хоч ти встрель. І не просто риби, а чогось такого, закусочно-класичного. Просто скумбрія у олії якось здавалася чимось занадто простим, щоб вгамувати цей рибний голод. Рибоїд у нас у сім’ї – я один. Ну але що тут вдієш? Оселедця "кілька шматочків" не продають. Довелося купити цілого. Пряного посолу.
Гонець у магазин завдання виконав на відмінно, приніс правильного оселедця. І виникла ідея зробити форшмак, добре всі інгредієнти для цього традиційного єврейського закусю були вдома. Ну і чому б не попробувати?
Рецептів форшмака є десятки. Хтось додає у нього варені посічені яйця, хтось – гірчичний порошок, хтось ще якісь травички і приправи. Наш вибір – старовинна класика, перевірена поколіннями. Форшмак по-одеськи. Це тому, бо саме для нього все було у домі.
Взагалі, кажуть оселедця треба вимочувати. Але наш був не дуже солений, тож вимочувати не стали.
Добрали всі необхідні складові:
– велику цибулину;
– булочку (можна черству);
– кілька яблучок (бажано кислих);
– суміш перців;
– вершкове масло (третинку пачки);
– оцет (полити готовий форшмак зверху);
Чистимо оселедця, виймаємо кісточки.
Чистимо цибулю. Половинку січемо дрібно ножем.
Чистимо і ріжемо яблука.
Тим часом булочка вимочується у молоці.
Ріжемо оселедця на шматочки.
І взагалі все ріжемо так, щоб влізло у блендер чи у м’ясорубку.
А потім мелемо усе, окрім отієї половинки посіченої вже цибулинки. Не надто дрібно, якщо у блендері. Ну, не в жижу, а що вгадувалися мікрошматочки. До того, що отримали додаємо розм’яклого масла, посічену цибульку, перемішуємо. Викладаємо у оселедницю і збризкуємо оцтом.
Тих, хто не їсть рибу, женемо у магазин за чорним чи сірим свіжим хлібом.
Відкраюємо хрумкий шматочок, намащуємо…
І у нас його забирають з рук ті, хто "рибу не їсть". :))
Такі справи. Рибний день. Смачного. 🙂
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.