Ужгородські маршрутки 2018: як вижити до потрібної зупинки...

Діана Магоч  17 September 2018 11:11  410187077 0188882

Очевидною стала тенденція, коли із настанням осені в Ужгороді різко збільшується кількість населення. І справа тут не в демографії — місто шаленими темпами заповнює армія студентів. Оскільки бажання посилено і завзято гризти граніт науки бере гору над втомою і змушує забути про всі недоліки життя в найвіддаленіших точках міста, то варто запастись заспокійливим, і з першою зорею вирушати на зупинку маршруток.

На годиннику - лише сьома ранку, а в автобусі під гучний рев мотора і невпинні скарги бабусь на сучасне життя мирно намагаються доспати веселі нічні години студенти. Я, студентка-першокурсниця кафедри журналістики, маю можливість безпосередньо на собі відчути всі радощі півгодинної “захопливої” подорожі до одного з корпусів УжНУ на БАМі. Уже після другої зупинки починаю згадувати жарти викладачів, на кшталт: “Гаразд, на сьогодні інформації вам досить, адже ваша голова не безрозмірна. Таке правило тільки з резиновими ужгородськими маршрутками діє”. Справді, здається, що водій намагається встановити світовий рекорд по кількості пасажирів у своєму транспортному засобі. Та людям необхідно вільно дихати!
Щоранку доводиться їхати однією і тією ж, під зав'язку набитою маршруткою, тому думала, що це тільки я - такий особливий “щасливчик”. Вирішила поцікавитись, як дістаються пункту призначення мої друзі по нещастю.“ Як я не намагаюсь раніше прокидатись, але на зупинку насилу добігаю, а потім хвилююсь, щоб не випасти через двері, які ледь-ледь зачиняються”, - обурюються мої одногрупники.Напевно, це через нашу недосвідченість виникають такі ситуації. А як справи у студентів старших курсів?

 “Якщо ви проживаєте в Ужгороді, то вам значно простіше, бо по місту ще хоч якось зручно пересуватись можна. Я ж, до прикладу, дістаюсь із прилеглого села, а тому кожен ранок у мене атракціони під назвою “Американські гірки по-закарпатськи”. Ну а що? Хіба з нашими дорогами можливо інакше?” - ділиться своїми, не надто хорошими враженнями другокурсниця Оля.

 Я відмовляюсь вірити, що така проблема з громадським транспортом властива тільки обласному центру Закарпаття, тож почала пошукову роботу в інтернеті. Можливо, більшим за кількістю містам пощастило вирішити це болюче питання і задовільнити потреби пасажирів? Зібравши потрібну інформацію та прочитавши обурені відгуки мешканців інших областей, я була просто шокована — виявляється, більше півроку тому у Львові зареєстрували петицію “Вимагаємо відмовитись від маршруток та перейти на електротранспорт та зручні автобуси”, яка вже за два місяці зібрала потрібну кількість голосів, але термін на виконання цієї вимоги суттєвий — 5 років. Виходить, що люди і далі змушені будуть ставати ближчими один до одного в ранковій та вечірній тисняві маршруток? Перспектива не змушує надто радіти. У Тернополі ситуація позитивніша, адже на відмову від такого незручного виду транспорту та його заміну відвели лише 2 роки. Це вже краще, та ніхто не обіцяв, що все буде легко. Найбільше засмутила столиця України. Незважаючи на рекомендації британських партнерів (представник відвідував Київ ще 2016 року!), ситуація залишається незмінною — штовханина і недостатня кількість транспорту, як існували, так і продовжують існувати А чиновники навіть не намагаються,  хоча б, змінити незручний маршрут. Мимоволі, і цілком обгрунтовано виникає питання: чому ціна за проїзд постійно зростає, але належних умов досі нема? Сподіватимемось, що найближчим часом усе зміниться.

Поки українців годують жданиками, у світі невпинно прогресує вдосконалення громадського транспорт. Наприклад, у Берліні, Каліфорнії, Таллінні, деяких містах Англії та Швейцарії почали курсувати безкоштовні автобуси-безпілотники. Пасажири не лише заощаджують власні гроші та унеможливлюють сварку з водієм, а й економлять час, адже місця призначення такі маршрутки дістаються в 4 рази швидше! Та це ще не всі дива, на які здатні креативні інженери. У німецькому Гамбурзі користується популярністю незвичний вид громадського транспорту — автобус-амфібія. Звичайно, така маршрутка не зупиниться посеред річки, але туристів вона неабияк приваблює.

Проблема громадського транспорту — слабке місце будь-якого куточка світу і Ужгород не є виключенням, тому поки не почнуть діяти люди, які уповноважені більше у цих питаннях, то звичайний народ, зокрема студенти, змушений задовольнятись ранковими поїздками в ролі шпротів у консервній бляшанці. Головне — не запізнитись на пари!

1477761693_e-news.su_0-0001

Post comment

Users posting offensive comments as to other participants of discussion will be banned by moderator without prior warning or explanation. The information related to these users may be provided to law enforcement authorities upon relevant request.Links and advertising messages are prohibited in the comments!

No comments