Дискримінації за національною ознакою в Закарпатті немає

Сьогодні в Ужгороді проходила науково-практична конференція «Актуальні питання законодавчого регулювання захисту прав національних меншин в Україні та шляхи їх реалізації в умовах поліетнічного регіону». В ній взяли участь представники обласної влади, правники УжНУ та голови громадських організацій нацменшин Закарпаття, котрі  вперше за довгий час зібралися, аби висловити свої думки з приводу тих заходів, які наразі проводяться у сфері розвитку освіти, культури та дотримання правових засад щодо представників близько 100 етнічних груп, які наразі проживають у нашому краї.За словами начальника відділу у справах національностей ОДА Юрія Гузинця, протягом цього року в області не було зафіксовано жодного випадку дискримінації за національною ознакою, тому одним із пріоритетних завдань місцевих органів влади залишається подальше зміцнення міжетнічної злагоди в Закарпатті. Нині, запевняють чиновники, робиться все для того, щоб задовольнити потреби всіх представників національних меншин у їхньому прагненні зберегти своє національне коріння, традиції та мову. Зокрема, в області діє 120 навчальних закладів з мовами навчання національних меншин, із них 70 — угорських, 12 — румунських, 3 — російські, та інші зі змішаною мовою навчання. Крім того, для малочисельних меншин працюють недільні школи з ромською, єврейською, польською та русинською мовою навчання. У сфері культури національні меншини краю можуть похвалитися роботою 455 колективів художньої самодіяльності, театрами, бібліотеками, центрами культури тощо. Представлені національні меншини і у засобах масової інформації, громадських об’єднаннях, в органах місцевого самоврядування.

Та в правовому полі, як зазначив проректор, завідувач кафедрою теорії та історії держави і права УжНУ Василь Лемак, питання національних меншин має кілька суттєвих недоопрацювань. Народні депутати спробували адаптувати українське законодавство до вимог Рамкової конвенції Ради Європи про захист прав національних меншин, та проблема в тому, що головний документ — Конституція України — не має чітко поділу понять «нація», «національність», «етнічна приналежність», що викликає багато юридичних неточностей. Для того, аби вдосконалити правовий статус національних меншин, учасники круглого столу вирішили подати на розгляд законотворців свої рекомендації, серед яких, зокрема, необхідність визначити чіткі поняття «національна меншина», «етнічна меншина», «корінний народ»; прискорити прийняття законів «Про концепцію етнонаціональної політики України» та прийняти в новій редакції Закон України «Про національні меншини в Україні», закон про мови, та закон про освіту (в частині забезпечення реалізації права національних меншин на навчання рідною мовою).