Нещодавно, мандруючи краєм у громадському транспорті, стала свідком бурхливого обговорення сільськими бабусями теми, що стосувалася оформлення спадщини.
Консультували одна одну з приводу того, хто може претендувати на отримання майна та в які терміни потрібно це все оформити. Та через незнання законодавства, жіночки так і не дійшли до спільного знаменника.
По допомогу кореспондент «Замку» звернувся до фахівця. Про тонкощі оформлення спадщини розповідає Алла Ластівка з Першої ужгородської державної нотаріальної контори.
– Чинне законодавство передбачає спадкування згідно із законом та спадкування за заповітом. Тобто, якщо померлою людиною до смерті було складено заповіт, то відбувається спадкування за заповітом, якщо ж ні – то за законом.
Спершу розглянемо спадкування за відсутності заповіту. Воно здійснюється у визначеному порядку черговості. Нормативними актами передбачено п’ять черг спадкоємців, до того ж кожна наступна черга успадковує майно у разі відсутності спадкоємців попередньої черги або відмови ними від прийняття спадщини.
Отож, право на першу чергу спадкування мають діти спадкодавця, його батьки, а також той із подружжя, який його пережив. У другій черзі спадкоємців рідні брати і сестри, його бабусі й дідусі. До третьої черги відносять рідних дядьків і тіток спадкодавця. У четвертій – ті, що проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до моменту відкриття спадку. Останню ж складають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня спорідненості включно, а також особи, що знаходилися на утриманні у спадкодавця, але не були членами його сім’ї. Частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними.
У моїй практиці були і зміни у черзі на отримання права на спадок. Наприклад, коли всі ті, що входять до першої групи, відмовлялися на користь тих, хто складає другу.
Одразу відзначу, що офіційно оформити отримання спадку можна тільки у нотаріуса. Тому якщо ви є спадкоємцем, то вам потрібно якнайшвидше звернутися у нотаріальну контору за місцем проживання спадкодавця. Причому, йти можна як до державного, так і приватного нотаріуса.
Згідно з чинним законодавством, прийняти спадок можуть особи, що постійно проживали разом зі спадкодавцем до його смерті, й ті, що подали нотаріусу заяву про прийняття майна. Для цього встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо протягом цього періоду спадкоємець не подав заяви про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Не стосується це лише пільгової категорії спадкоємців (малолітніх, неповнолітніх, недієздатних та осіб з обмеженою цивільною дієздатністю), оскільки для прийняття спадку їм не потрібно подавати нотаріусу заяву про ухвалення спадку.
За письмовою згодою інших спадкоємців, які прийняли спадщину, той, що пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Зі спадком за заповітом простіше: якщо людина до смерті встигла скласти відповідний документ, то все те майно приймає той, хто був у ньому зазначений як спадкоємець. Нині є можливість розписати в заповіті, кому, скільки і що дістанеться. Тому можна чітко прописати у документі, кому переходить квартира, кому машина, кому дача. Крім того, є можливість розпорядитися не тільки майном, але і правами та обов’язками, які належали заповідачеві.
Варто зауважити, що в Україні немає практики, коли збирають родичів для публічного оголошення заповіту, тому доводиться самому цікавитися. Якщо нотаріус підтвердить, що ви є серед спадкоємців, необхідно написати заяву про отримання спадщини і зібрати документи.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.