Робимо великоднє масляне ягнятко

Днями просто у одній з ужгородських АБСшок довелося побачити чудо чудесне, якого, на диво, ніколи не бачив. Масляного баранчика, вочевидь, виготовленою вмілими руками закарпатської господині, що знається на традиціях та кулінарних тонкощах закарпатських свят. Я подивувався, а дружина — ні, бо, виявляється, її бабуся робила таких ягнят на кожну Пасху.

IMG_0390

Це фото, виставлене у Фейсбук, здійняло невеличкий ажіотаж. Тож, довелося пообіцяти здійснити кулінарний експеримент, згадати кулінарні витоки предків і зняти майстер-клас із виготовлення такого ягнятка. Тож, було куплено масло і покладене у холодильник до ранку. А ранком…

Поки пачка доброго якісного масла, вийнята з холодильника трошечки зігрівається, щоб набути пластичності, торкнімося на мить витоків.

Ягня – один з класичних символів Ісуса Христа, чиє воскресіння і відзначається великим християнським святом Пасха. У слов’янській традиції свято звуть ще Великоднем. Однак, у юдейській традиції слово походить від свята «Песах», що означає «перехід» або «оминання».  Означало воно те, що ангол-губитель який повинен був винищити первістків Єгипту (одна з Божих кар єгипетських), оминув оселі євреїв. Народ, що був у рабському єгипетському полоні, був збережений Господом від кари. А для того, щоб ангол упізнав дома євреїв – їм належало змастити одвірки своїх осель кров’ю ягняти. Власне, саме це ягня, що у Старому Завіті було прообразом Ісуса Христа, і було Пасхою. Його у святкову ніч єврейська сім’я повинна була з’їсти, не зламавши жодної кістки. Так само й Ісусові на хресті не було зламано кісток, як і пророкував Старий Завіт. Однак, це окрема невеличка біблійна лекція, тож повернемося сюди іншим разом. Нагадаємо лишень, що Пасха – це не паляниця і не яйця, а власне «…наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений.» (1 послання апостола Павла до Коринтян 5:7)

Масло підтопилося.

IMG_7991

Тепер його можна покласти на блюдце і почати просто руками «ліпити» ягня. Потрібно робити це швидко, бо масло швидко тане. Особливо, якщо воно хорошої якості.

IMG_7993
IMG_7995

У певний момент настає розуміння того, що ліплячи на тарілці ми вимастимо її усю, тож повертаємо масло на папірець від пачки (ви ж його ще не викинули!!?) і продовжуємо ліпити. Інколи помагаючи собі ножем.

IMG_7999

Тут, відверто кажучи, починаєш розуміти, яка нелегка робота у скульпторів. Масло тане, прилипає до ножа і рук і починає потроху «текти». Потрібно працювати дуже швидко, обертаючи підставку-папірець, іноді піднімаючи її і вправно орудуючи ножем-стеком.

IMG_8003

У такому вигляді напівготовності фігурки, де ще не зрозуміло ягнятко це, поросятко чи песик, повертаємо його у холодильник, а ще краще – морозильну камеру, щоб дуже сильно застигло.

IMG_8007

Бо далі піде тонка і швидка робота ножем, чи якщо маєте – скульптурним стеком по твердому маслу.

Поки масло застигає готуємо собі дві горошинки чорного перчику, трохи червоної паприки і пучечок петрушки.

IMG_7990

 Затверділу фігурку виймаємо з морозилки.

IMG_8010

І швидко-швидко орудуючи гострим ножем, робимо дрібненькі глибокі надрізи по всій її поверхні. Формуємо "шерсть".

IMG_8011

Якщо виходить повільно і погано — кличемо помічника. Бажано, хоча б поверхово знайомого з основами скульптури, або такого, хто має друга-скульптора. 😉

IMG_8013
IMG_8015

Фух! Тепер робимо надріз у місці ротика ягняти. І "годуємо" його червоним перцем. Для кольору.

IMG_8020

Вставляємо "очка".

IMG_8025

Перекладаємо на блюдце.

IMG_8027
IMG_8030

Довкола ягняти робимо "травичку" з посіченої петрушки.

IMG_8035

І фотографуємося на згадку. Перед тим, як поклдласти ягнятко у морозилку, щоб воно дочекалося вечора і було пересаджене у великодній кошик.

IMG_8046

Доброї пасхи усім! Христос воскрес!

Спасибі за натхнення предкам, традиціям, Закарпаттю, невідомій майстрині, що продає ягнят через "АБСшки" та друзям із Фейсбука.
У ролях: Зоряна та Олександр Поповичі. Фото авторів. 😉

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук