А в очах – грошові знаки

Юрій Лівак  12 августа 2012 14:15  46018758 019260

Про проблеми Закарпатського туризму писано безліч разів. На жаль, він від цього не стає кращим. Інколи здається, що краще й не писати, бо ж ніякої користі. Та все ж нещодавній візит на полонину Драгобрат знову нагадав головну проблему наших туристичних об’єктів – невідповідність ціни і якості послуг. «Дорого й погано!» – такий девіз можуть узяти собі більшість закарпатців, що діють у сфері туризму. І лідирує за цим показником саме Драгобрат.
Здирати гроші розпочинають відразу ж після приїзду до Ясіня. За «насолоду» проїхатися 9 кілометрів у старому «газоні» доведеться заплатити по 50 гривень (до речі, цей шлях МНС-ники закрили ще торік через небезпеку, однак місцеві, схоже, про це не знають). Оскільки приїхали серед ночі, то попросилися на базу перечекати 3–4 години до ранку. Власник завів у страшенно брудну кімнату з розписаними стінами («тут бухав Вася в 2007 році» і решта в такому ж дусі) та підозріло жовтуватими матрацами. За це попросив... також по 50 гривень з людини. На Драгобраті дорого все – і поїсти, й попити, й пожити, й покататися. Про такі «дрібниці», як буханець хліба за 20 грн, можна й не згадувати.
Ця мудра політика вже призвела до того, що на Драгобраті поменшало відпочивальників. Дешеві сучасні курорти в Польщі чи Словаччині, недешевий «Буковель», що поряд із Драгобратом, переманюють туристів до себе. На Рахівщину й далі їздять любителі гірськолижного до­звілля, але тільки через унікальні природні умови полонини й ніяк не завдяки гостинності та професійності власників готельчиків і підйомників.
Біда закарпатських утримувачів туроб’єктів у надзвичайній скупості, яка змушує їх жити теперішнім днем, намагатися побільше зідрати одразу й не заглядати навіть у найближчу перспективу. У туристах вони бачать не людей, а набиті гаманці. Від цього й ставлення до клієнтів відповідне. Звичайно, що після такого прийому відвідати господарів ще раз закортить не кожному.
Років 6 тому в розмові зі мною один ясінянець насміхався з «дурних» полянинців, які, мовляв, за копійки продали землю під будівництво гір­ськолижного курорту і лишилися ні з чим. Минув час. У Поляниці збудували шикарну школу, на туристах заробляє майже кожен мешканець, переобладнавши свої хати під турбази, а гірське село настільки грошовите, що дозволяє собі позичати гроші Івано-Франківській області. Натомість ясінянці, які так бояться продешевити, й далі залишаються зі старою інфраструктурою, розбитою дорогою та дедалі меншим числом туристів.
Я не хочу сказати, що на Драгобраті погано все. Ні, в останні роки там з’явилися нові охайні турбази зі смачною кухнею та, як на їхній рівень, прийнятними цінами. Характерно, що всі бази належать власникам з інших регіонів.

Оставить комментарий

Комментаторы, которые будут допускать в своих комментариях оскорбления в отношении других участников дискуссии, будут забанены модератором без каких либо предупреждений и объяснений. Также данные о таких пользователях могут быть переданы правоохранительным органам, если от них поступил соответствующий запрос. В комментарии запрещено добавлять ссылки и рекламные сообщения!

Комментариев нет
]]>