Політична фігура, накреслена фігурою замовчування

Валентин Стецюк  24 июля 2012 11:54  28117332 117824

У повсякденному житті, при спілкуванні з оточенням ми отримуємо важливу інформацію не тільки зі слів співбесідника, але і від того, що він про якісь речі не згадує. Наприклад, якщо знайомий кредитор перестає нам нагадувати про наш борг перед ним, то ми робимо висновок, що він або забув про нього, або гроші йому непотрібні. Подальші наші дії вже залежать від нашої власної совісті.
              Однак буває, що слухаючи популярного політика, ми ведемо себе інакше. За його багатослівною риторикою ми не звертаємо уваги на те, про що цей політик не говорить, які теми не зачіпає, про що промовчує. Взагалі, в риториці  часом застосовується такий стилістичний прийом як «фігура замовчання», який дозволяє сконцентрувати увагу на тому, про що вголос говорити не прийнято. Звичайно промовець, перед тим, як перервати свою думку, зробить для слухачів прозорий натяк, щоб було зрозуміло, про що йдеться. Такий прийом прояви особливої довіри до розумових здібностей слухача дуже ефективний і може викликати підвищену реакцію. Українські політики, якщо мимоволі застосовують цей прийом, жодних натяків не роблять, тому  замовчувані проблеми непомітно розчиняються у густому потоці демагогії промовця. А замовчуване політиком може як раз дуже добре говорити, які саме проблеми його не цікавлять, або свідчити про те, що він їх, можливо, підсвідомо уникає з якихось власних причин. Проаналізувавши тематику, замовчувану політиком, можна скласти про нього більш реальний портрет, ніж тільки зосередившись на його фразеології.
              Користуючись таким способом, спробуємо на підставі публічних виступів якого-небудь українського політика окреслити його портрет як державного діяча. Виберемо для аналізу якусь провідну фігуру на нашому політичному небосхилі, таку, яка часто буває на людях. Оскільки не всі публічні виступи будь-якого політика наявні для аналізу, зроблені висновки можуть бути у якійсь мірі хибними. Користатися ними означало би навішати на цього політика додаткові несправедливі обвинувачення, чого робити б не хотілося. Тому, взявши для аналізу виступи конкретного політика, ми назвемо його вигаданим іменем, щоб не нашкодити його політичній кар’єрі. Наприклад, будемо його називати просто «Політик Я». Оскільки слово «я» найбільше вживається будь-яким політиком, можна припускати, що об’єкт нашого лексичного аналізу ми замаскували добре. Але якщо таке «псевдо» містить в собі якийсь натяк, то можна вставити в нього якусь іншу букву, хоча б сусідню.
              Отож, беремо наявні тексти виступів Політика Я і починаємо їх аналізувати. Відомо, що політика – це мистецтво можливого, тому у лексиці справжнього державного діяча мають бути такі слова як «консенсус», «компроміс», «поступки (поступатися)», «згідний», «готовий (прислухатися, порадитися)». Як виявилося, більшість цих слів Політиком Я не вживається взагалі. Лише спорадично, перегорнувши кілька десятків сторінок його виступів, можна знайти хіба що одне або два з цих достатньо виразних слів. Робимо висновок, що наш політик людина безкомпромісна, самовпевнена і, можливо, дещо вперта. Не виключено, що ним керують лише власні амбіції. До речі, цього слова Політик Я не вживає по відношенні до своїх конкурентів, що виглядає дуже дивним, бо обвинувачення в амбіційності у середовищі політиків дуже поширене. Уникнення цього слова як раз і може свідчити, що наш політик підсвідомо згідний з тим, що він є людиною більш амбіційною, ніж його противники.
              Політика буває зовнішня і внутрішня. Судячи з усього, зовнішні справи Політика Я цікавлять мало. В його лексиконі з назв сусідніх держав можна знайти хіба що Росію і Грузію. Але хто тепер не говорить про ці дві країни? Марно шукати у виступах Політика Я згадок про Польщу, Білорусію, Румунію, Молдову, не кажучи вже про Придністров’я. Не найдемо у виступах Політика Я також слів «міжнародна торгівля», «експорт», «імпорт», «обмін». Не згадується ним і НАТО, незважаючи на те, що тема вступу до цієї організації для України дуже актуальна. Виглядає на те, що наш політик не має власної думки з цього приводу і, усвідомлюючи контраверсійність відношення населення України до НАТО, уникає згадок про цю дражливу тему. При цьому зауважимо, що словосполучення «Європейський Союз» вживається Політиком Я дуже часто. І це зрозуміло – ставлення населення України до ЄС значно більш позитивне, ніж до НАТО. Отож, Політик Я виглядає явним популістом і не демонструє стратегічного мислення, так необхідного для справжнього державного діяча. Цікаво також те, що при часто вживаному слові «армія», слово «флот» у виступах політика теж не зустрічається. Звичайно, це слово найчастіше пов’язується у нас зі словом «чорноморський», тому можна припускати, що наш політик не хоче зайвий раз дратувати нашого найближчого сусіда. Або має до нього особливу симпатію.
              Якщо ж перейдемо до внутрішньої політики, яка, до речі, відповідно до посади Політика Я, мала би бути домінантною у його публічних виступах, то з великим здивуванням ми можемо виявити, що проблемні питання народного господарства залишаються поза його увагою. Як відомо, найбільшою проблемою для України є енергопостачання, тому для нас гостро стоять питання пошуків альтернативних видів палива і диверсифікації джерел і шляхів його доставки. Однак слова «альтернативний», «диверсифікація» в лексиконі Політика Я відсутні, а такі як «нафтопровід», «газопровід», «вугілля», навіть просто «паливо» вживаються Політиком Я вкрай рідко. Рідко згадуються також і ключові в Україні професії шахтарів, металургів, хліборобів чи тваринників. З виступів Політика Я складається враження, що він найбільше турбується соціальними проблемами, але при цьому він уникає таких слів як «тривалість життя», «захворюваність», «народжуваність», «демографічний», а слово «комунальна, комунальний» вживає головно у сполученні зі словом «власність» або «господарство», а не, скажімо, зі словом «платежі». Кидається в очі також відсутність згадок у виступах Політка Я банків, курсів валют; навіть слово «інфляція» вживається ним досить рідко. Очевидно, наш політик не дуже розбирається у фінансово-банківських справах. Часто говорячи про боротьбу з корупцією, він уникає слова «олігарх». Залишається неясним, чи він сам є олігархом, чи просто олігархів боїться.
              Здається, стан культури в Україні Політика Я цікавить теж, принаймні словосполучення «культура і мистецтво» у його виступах фігурують часто, але такі слова як «література», «кіно», «книга», «мова» (будь-яка – хоч українська, хоч російська) вживаються вкрай рідко. За загальними словами нашого політика не видно, чи усвідомлює він наболілі питання нашої культури взагалі. Однак культура – поняття дуже широке. В нього входить також і культура міжнаціонального спілкування, але слів, які б стосувалися цієї теми, у лексиконі нашого політика нема, так само вкрай рідко трапляються в ньому назви окремих національностей – «українці», «росіяни», «татари», «євреї». Особливо кидається в очі уникання слова «українці». У необхідних випадках Політик Я говорить просто «Україна» або (дуже рідко) «народ України». Між тим, навіть футбольні коментатори називають українцями усіх громадян України, незважаючи на їх часом зовсім не українські прізвища. Здається, національне питання для Політика Я є дуже дражливим і він його намагається не зачіпати. Але ж проблема від того не зникає, якщо на неї заплющувати очі.
              Взагалі, Політика Я мало цікавлять не тільки міжнаціональні, але і регіональні проблеми. Слово «регіони» вживається ним хіба що у назві відомої партії, але назви окремих регіонів (Донбас, Галичина, Волинь, Поділля) або областей (Полтавщина, Харківщина тощо) у виступах майже не зустрічаються. Особливо незрозумілим є уникання Політиком Я слова «Крим». Населення півострову постійно скаржиться на те, що уряд України мало цікавиться особливостями і проблемами автономної республіки і це знаходить підтвердження і при лексичному аналізі виступів Політика Я. На підставі цих спостережень виникає припущення, що він не хоче займатися проблемами окремих регіонів, напевно, щоб уникнути підозр у проявленні регіональних симпатій або преференцій. Можна думати, що він просто намагається подобатися зразу усім.
              Як ми бачимо, важливі і проблемні питання української держави не фігурують у виступах Політика Я, неясно також, у якій галузі він є спеціалістом або хоч почуває себе більш впевнено. Однак його розлогі промови якоюсь фразеологією все-таки заповнені! Придивившись уважніше, можна побачити, що надзвичайно часто наш політик вживає слово «влада».  Хоча завжди можна було би говорити більш конкретно – уряд або адміністрація Президента, або Верховна Рада, той завжди згадує якусь міфічну «владу». Очевидно, вимовляти це солодке слово Політику Я особливо приємно, тому воно, без сумніву, виказує нам його потаємні устремління. Також в лексиконі Політика Я серед улюблених можна побачити слово «коаліція» та деякі інші, які одразу відкриють читачеві таємницю його особистості, але ми домовилися цього не робити, тому зупинимося лише на цьому. До того ж аналіз ключових слів – це вже тема іншого дослідження.
              Зроблений нами аналіз не може претендувати на об’єктивність, він є занадто побіжним і недостатньо глибоким, бо ґрунтується на обмеженому матеріалі, але нашим завданням і не було дати точний портрет конкретного політика, а лише нагадати громадськості певний метод оцінки політичних виступів. Таку оцінку кожен громадянин України може зробити собі сам, якщо буде пам’ятати, що язик даний політику лише для того, щоб приховувати власні думки. Відповідно, думки політика можна взнати по тому, про що він не говорить. Зрештою, способи аналізу слів і дій будь-якого політика можуть бути різними. Головне – завжди робити для себе якийсь аналіз, а не слухати політиків, особливо наших, з роззявленим ротом.
              Якщо пропонований метод є ефективним, то читачі мають здогадатися, про кого йшла мова.

Оставить комментарий

Комментаторы, которые будут допускать в своих комментариях оскорбления в отношении других участников дискуссии, будут забанены модератором без каких либо предупреждений и объяснений. Также данные о таких пользователях могут быть переданы правоохранительным органам, если от них поступил соответствующий запрос. В комментарии запрещено добавлять ссылки и рекламные сообщения!

Комментарии (1)

Александр  25.07.12 10:40

Вы правильно ометили в своей статье, что Ваш анализ не может претендовать на объективность. Субъективное отношение к герою Вашей статьи говорит о её (статьи) ангажированности. Выдергивая отдельные фразы и не обращая внимания на целостность выступлений, вы намеренно выставляете Я в неприглядном виде. Целенаправленный поиск только Вам удобных слов и выражений, намеренное опускание ненужной Вам информации свидетельствует о заказном характере статьи. Флаг Вам в руки и ... . Бог Вам судья. Хотя каждый волен озвучить свою точку зрения, Вы все-же будьте, пожалуйста, объективней! Жду от Вас новой интересной статьи. С уважением, Александр.

Всего комментариев 1
]]>