Німці піднімають голову

Валентин Стецюк  8 апреля 2012 11:50  3909438 09747

Довгі роки нові покоління німців сумирно брали на себе провину за злочини нацистів у другій світовій війні і Німеччина покірно спокутувала свої гріхи значною матеріальною допомогою і політичною підтримкою Ізраїля. Але часи міняються і німці міняються разом з ними. У минулу середу відомий німецький письменник, лауреат Нобелівської премії Ґюнтер Ґрасс опублікував зразу у кількох виданнях свій вірш «Що мусить бути сказане». При чому вірш був негайно перекладений на кілька європейських мов. Однак це далеко не поетичний твір, а скоріше політичний памфлет, спрямований проти держави Ізраїль,  що вже саме по собі виглядає дивовижним.  Треба підкреслити, що це демарш саме проти держави, а не єврейського народу.
Буквально за два дні вірш набув гучного резонансу в Європі та за її межами. З різкою критикою автора виступили політичні і культурно-громадські діячі мало не усього західного світу. Скандальність публікації у великій мірі викликана тим,  що Ґюнтер Ґрасс довгий час був моральним авторитетом у Німеччині завдяки своїм популярним романам, серед котрих найбільш відомим є «Бляшаний барабан», який був екранізований і отримав кілька престижних премій і призів.
Зрозуміло, що в цілому автор був обвинувачений у політичній провокації, але найбільше у антисемітизмі. Особливо гостро реагували в Їзраїлі.  Прем’єр-міністр країни Беньямін Нентаягу назвав вірш ганебним і особливо підкреслив, що Ґюнтер Ґрасс служив у військах СС, що у даному випадку виглядає дуже символічним. Однак, до злочинів нацистів Ґрасс не мав жодного відношення, бо сімнадцятирічним юнаком служив у танковій дивізії «Фрундсберг», яка належала до військових формацій Ваффен СС. Цю приховану деталь свого життєпису він відкрив досить недавно і це дещо пошкодило його репутації, хоча у принципі згадувати про гріхи молодості не по-християнськи.
Але що ж саме викликало таке гнівне обурення? Якщо коротко, то автору закидається те, що він характеризує державу Ізраїль як загрозу крихкому миру в світі через його постійні погрози Ірану попереджувальними ударами. Така агресивність викликана непідтвердженими даними про розробку Іраном ядерної зброї в той час, коли сам Ізраїль таку зброю розробляє, не допускаючи до контролю робіт міжнародної інспекції. Дісталося у вірші і країнам Заходу, які були обвинувачені автором памфлету у лицемірстві через подвійні стандарти у ставленні до Ірану і Ізраїлю. Зокрема, обурення автора викладає постачання Ізраїлю підводних човнів Німеччиною. Власне довготривале мовчання, підпорядковане загальним європейським настроям, він охарактеризував як обтяжливу брехню під загрозою бути обвинуваченим у антисемітизмі, що є доволі поширеним у Європі, коли справа стосується єврейського питання..
Щоправда дехто з критиків у вірші жодного антисемітизму не бачить, оскільки Ґюнтер Ґрас особливо підкреслює, що просто хоче сказати правду державі Ізраїль, з якою він є і буде залишатися «у союзі». І в Німеччині, і навіть у самому Ізраїлі є люди, які, називаючи вірш «мерзенним», все-таки в антисемітизмі автора не обвинувачують. Обурення викликає відкрита підтримка Ірану, уряд котрого симпатіями у світі не користується. Але це все публічні люди, а реакція на вірш простих німців дає підстави для певних висновків про зміни настроїв у німецькому суспільстві.
Якщо почитати коментарі до численних статей на цю тему і звернути особливу увагу на оцінку цих коментарів, то складається враження, що німці в цілому підтримують позицію Ґрасса. Ось вільний переказ одного з таких коментарів: «Може б Ізраїль колись замислився на тим, за що його так «люблять» у світі, для чого одною з підстав є його власна поведінка. Той хто постійно крокує з піднятим до гори вказівним пальцем по світовій історії, повинен більш самокритично оцінювати  власні діла. Він зловживає темою голокосту з дня на день, робить  на Землі що хоче і при тому користується підтримкою Німеччини і фінансових маріонеток з-за океану. І тоді дехто дивується, що ненависть арабського регіону переноситься на нас все більше і більше. Хіба не стверджує Ізраїль постійно, що не має атомної бомби, але не допускає жодного міжнародного контролю в країну. Хіба вони тоді хочуть нанести перший удар, бананами чи що?»
              Нема сумніву, що уряд Німеччини буде змушений реагувати на зміни настроїв у суспільстві і реагувати відповідно. Але важливо, щоб і Ізраїль теж прийняв до уваги таку реакцію, бо брязкання зброєю може закінчитися початком нової світової війни. А це залежить і від позиції України.

Оставить комментарий

Комментаторы, которые будут допускать в своих комментариях оскорбления в отношении других участников дискуссии, будут забанены модератором без каких либо предупреждений и объяснений. Также данные о таких пользователях могут быть переданы правоохранительным органам, если от них поступил соответствующий запрос. В комментарии запрещено добавлять ссылки и рекламные сообщения!

Комментариев нет
]]>