Закарпатський народний хор

Побачити Париж… Мій головний подарунок 2016!

Тетяна Вашаргелі  1 января 2017 12:32  406141569 1142967

Мої друзі у ФБ не дадуть збрехати - особисте і рідні - не для душевного ексгібіціонізму. Проте рік, що минув, саме цією подію залишиться в моїй пам'яті, і саме цим маю намір поділитися.

 Я знаю, що випадає говорити про питання більш серйозного масштабу. Проте… У моєї країни зі східним сусідом, усе ж, є дещо схоже. Якщо в Росії є дві одвічні проблеми - дУрні та дороги, то в нас їх теж 2. Будучи людиною, принаймні, зовні інтелігентною, публічно ці терміни не назву, однак мова йде про два омоніми: п…ть. Не навчена красти, а брехати не вмію, тому говорю те, що думаю: пишаюся своєю родиною і вам зичу того ж!

Враження вчительки зі Львова від подорожі до Парижа, організованої її внуками, записані з її слів (з обома сторонами, як ви розумієте, у мене - тісний родинний зв'язок)).

МРІЇ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ

Мрія побувати в Парижі, здавалось, була нездійсненною. Тим більше, у моєму віці (адже мені вже під 80). Аж раптом дзвінок від дітей (старшого внука і його дружини): "Готуйся, ми летимо в Париж". Сприйнялося це, як жарт. Але виявилося, що таки летимо з Дебрецена у призначений час. Відступати не було куди. Як виявилось це була мрія мого внука - показати мені Париж. Хвилюванню не було меж, але почала збиратися. Молодший внук сказав, що забезпечить мою поїздку зі Львова до Дебрецена. І ось настала пора вильоту в Париж. Летіли ми із старшим внуком до Парижа в аеропорт Бюве. Думалося про все, аж раптом приземлення. Час пролетів дуже скоро, і ми в Парижі.

Здавалось, що можна побачити за 3 дні в Парижі? Адже знаємо про це місто багато. Хотілось би побачити усе. Тому зразу у той же день після влаштування в готелі вирішили почати з Ейфелевої вежі.

15049685_1071264656305315_361057754_n

Побачити цей витвір своїми очима - це безумовно щось! А піднятися на найвищу площадку, погода була чудова - це щось неймовірне! Ти у небі, а навколо панорама Парижа. Це - велично. Перебування тут зайняло практично першого півдня.

Додому поверталися втомлені, море вражень, адже завтра знову ознайомлення з "чудесами" цього міста.

І ось ми перед Лувром. Вражає піраміда своєю величчю і красою. Що чекає попереду? Адже побачити Мону Лізу і усе, що там зібране - це теж загадка. Тисячі картин, скульптури, знахідки минулого - це справді вражало. Ми у королівській вітальні, виявляється: ось, очевидно, як жили королі. Мимоволі порівнюєш з життям "наших королів". Щоб ознайомитись детально з усім, очевидно потрібно було значно більше часу. Ми витратили всього 6 годин.

15033702_1073131166118664_2071235517_n

Другу половину дня ми провели у прекрасних парках, блукали вулицями міста, насолоджувались архітектурою, зупиняючись на кілька хвилин випити вина чи кави у кав'ярнях, яких так багато. Стомлені, але щасливі повертались пізно ввечері на короткий відпочинок, адже за 2 дні пішки ми подолали понад 30 км. У мої-то роки!

Зранку третього дня ми уже в центрі. Острів Сіте, звідки починався Париж. Нотр дам Де Парі - усе це треба бачити. Палац неймовірної краси. Цікава історія його, але він збережений і дотепер. А далі Монмартр.

Як і всюди, квартал митців, які завжди у пошуках цікавого, непередбачуваного… Відвідали і потрапили на службу в Базиліку Сакре-Кер. Досить цікаво. З гори Монмартру відкрилась би знову панорама Парижа, на жаль, цього дня було трохи похмуро, та все одно - вражаюче. Час летів надзвичайно швидко, а хотілось ще пройти вулицями вечірнього міста. І ось ми нарешті на Єлисейських Полях, довжина яких, виявляється, 2 км, долаємо пішки аж до Тріумфальної арки. Піднятися на гору уже не вистачало сили. Цього дня ми пройшли понад 20 км.

15045584_1073131536118627_1697045085_n

Здивувало мене і паризьке метро: власне, не сама інженерія побудови, а от новітні маршрути, які рухаються без водіїв, це справді для мене щось надзвичайне, навіть коли довелося сидіти на місці водія. І таких див упродовж трьох днів перебування у цьому місті було немало.

Я побачила надзвичайно багато, хоча за своє життя бувала у багатьох містах (Відень, Москва, Санкт - Петербург, Кавказ, Прибалтика, Будапешт, Варшава, Молдова, Севастополь), а тут, дякуючи дітям, і Париж. До речі, квитки з Дебрецена до Парижа і назад коштували на двох усього 80 Євро.

Побачити Париж і вмерти? Ні, не вмирати, насолоджуватися красою і величчю цього міста, пізнавати Світ і продовжувати, жити!

15046412_1071265449638569_2117596404_n

Оставить комментарий

Комментаторы, которые будут допускать в своих комментариях оскорбления в отношении других участников дискуссии, будут забанены модератором без каких либо предупреждений и объяснений. Также данные о таких пользователях могут быть переданы правоохранительным органам, если от них поступил соответствующий запрос. В комментарии запрещено добавлять ссылки и рекламные сообщения!

Комментарии (1)

Людмила  03.01.17 22:43

Таня, дуже гарно. Родина, Париж на другому м!сц!.

Всего комментариев 1
]]>