Герої серед нас. Дід-патріот

Uzhgorod.in  10 мая 2015 11:13  6898534 099542

Дід-патріот або Про справжніх захисників Вітчизни!

(До Дня 70-річчя Перемоги над загарбницьким режимом присвячується) 

Сьогодні такий значимий і пам’ятний для кожного із нас день –  70-та річниця Перемоги над нацизмом у Європі та завершення Другої світової війни.

Понад три роки точилася боротьба за визволення України від загарбників. Кожен день – як  рік, кожен рік – як  століття: за масштабами й значимістю ратних і трудових подвигів, за ціною втрат. Все витримали і перемогли. Перемогли тому, що вели війну справедливу, за рідну землю, відстоювали право на життя і власне майбутнє. Перемогли тому, що не можна здолати народ, який обороняє свою Батьківщину, землю, свій дім, свою родину. Перемогли тоді – переможемо і тепер! 

Ця історія із реального життя присвячується всім тим, хто і через 70 років залишився вірним своїм побратимам, предкам, українському народу і Батьківщині, так і тим, що вже в наші дні, у Визвольній українській війні вже на Східному фронті України, бореться за свободу та незалежність рідної української землі, за свій дім, родину, народ, єдину і неділиму Україну!

Мова піде про одного місцевого діда-патріота із Донбасу, ветерана Другої світової війни, з яким звела доля мого товариша із Закарпаття, що повернувся  із зони АТО. Він розказав мені цю історію дуже натхненно із щирою радісною посмішкою, сповненою подякою, надією і вірою в те, що завдяки таким людям, як цей дід-ветеран, ми обов’язково знову переможемо, як і тоді, 70 років тому. 

Діло було так.. Донбас, зима, холод.. товариш разом зі своєю спецгрупою, проводячи чергову операцію по виявленню посібників проросійських бойовиків та хованок зброї, перевіряли ряд населених пунктів і зайшли в невеличке селище десь з двадцяти хатинок. І всі такі старі, похилі, з’явилося відчуття середньовіччя, наче час тут зупинився.. Перевіряли будинок за будинком, майже всі пусті і ось на окраїні остання хатка. Стали по периметру і тільки хотіли постукати в двері як із середини пролунало: „Так ви збираєтесь заходити чи ні ?!”. Вони, трохи здивовано так, заходять і бачать за столом сидить дід років з 90-то, одягнутий в таку стару ватну армійську куфайку і шапку-ушанку типу «танкіста». Тільки хотіли задати питання і дід випереджаючи продовжує: „Ну і скільки Вас можна чекати, вже думав, що ніколи не прийдете. Може вам чаю з медом?”. Хлопці подивились друг на друга, згадали нещодавню диверсію з медом на одному із блокпостів і бажання відразу відпало. Дід відразу додає: „Ви напевне прийшли дізнатись чи не заходили в наше селище ті паразити-сепаратисти, як ви їх називаєте, а по-моєму просто зрадники”. Хлопці, не перестаючи дивуватись діду, відповіли, що так і попросили якщо знає, то показати кудою пішли вони далі.

Дід відразу зголосився і сказав йти за ним, на місці все розкаже і покаже. Пішли.. Пройшли вже добрих кілометра два і тут наближаються до лісу. А дорогою дід розповідає, що зашла якось до нього група з 20 молодиків зі зброєю в руках і сказали провести їх до штабу ДНР. Він погодився і повів цією ж дорогою.. Ось вони підішли до якоїсь болотяної хащі  і дід застережливо сказав, що далі, хоч і примерзло, але не варто самим йти, бо можна і не повернутись. Ну наші хлопці і питають куди ж пішла та група сепаратистів. Дід у відповідь показує руками в глиб лісу і каже: „Ну ось там праворуч, трохи далі, перший десяток молодиків там і залишився.. рідна земля „допомогла” і сама забрала їх до себе. А тут, ліворуч, інший десяток поліг. Вони звичайно пручалися, але я їм „допоміг”, що ж мучатись будуть.”. Товариш, явно не очікувавши такого, здивовано питає: „Дід а вони не стріляли по Вас?”. На що дід відповів „Та які там стріляти, вони, як ті щури в паніці, провалювались під землю, тягнучи друг друга за собою в болото. Я ж то знаю на пам’ять всі тут стежини і коли вів їх, ще й сказав щоб дужче тримались один за одного і не відпускали ні в якому випадку. Ну а самим «живучим», я трохи „допоміг”. Ну а що? Чому ці бісові загарбники прийшли зі зброєю до мене додому, на мою рідну землю? Не для цього стільки моїх побратимів полягло колись, вже майже 70 років скоро буде, і пролилось стільки крові за свободу цієї Богом даної нам землі, щоб зараз якісь тут диктували мені як, де і з ким жити.”.

Товариш в приємному шоці запитав у діда чи не залишилась в нього якась їх зброя. На що дід відповів: „Що так звичайно всю зброю зберіг. В мене є така вудочка, з магнітом на кінці, ось я і повиймав нею з болота всю їх зброю. Повертаємось до комори і я її віддам, бо я вже думав, що не прийдете, то вирішив, що наступного разу буду відстрілюватись до останнього”.

Нашим хлопцям не вірилось про розказане до останнього, але коли повернулись до його будинку, в сараї поруч, дід показав весь той славнозвісний „трофейний” арсенал: десяток вогнепальної зброї, переважно карабіни і автомати Калашнікова”. Ще й дід показав свої медалі ветерана Другої світової війни та фото молодого сапера.  Товариш з групою забрав зброю, попрощався та з глибокою вдячністю сказав: „Діду, ви справжній Захисник нашої Батьківщини, ви Герой, ви приклад для наслідування як для нас, так і для всієї української нації, за що Вам велика подяка, шана та низький уклін”.

Вони пішли і в пам’яті кожного з них залишився назавжди приємний спогад і  розуміння того, що заради таких як цей дід варто боротись до останнього, бо вони, як і ті тисячі Героїв, що вже поклали своє життя, саме той фундамент, на якому вже будується нова вільна і незалежна країна, з новою свідомістю незламної і непокірної української нації.

 Завершуючи цю чудову патріотичну життєву історію, скажу одне – Герої серед нас, і поки живе в нашій нації така патріотична свідомість та незламність духу, як в цього діда, то й не зламна буде і вся наша країна. Вітаю зі святом всіх справжніх Захисників Батьківщини! Перемогли тоді – переможемо і зараз!

РАЗОМ І ДО КІНЦЯ! РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ! СЛАВА УКРАЇНІ! 

З повагою, Віталій Грегор,

закарпатський волонтер батальйону "АЙДАР"

09.05.2015

Оставить комментарий

Комментаторы, которые будут допускать в своих комментариях оскорбления в отношении других участников дискуссии, будут забанены модератором без каких либо предупреждений и объяснений. Также данные о таких пользователях могут быть переданы правоохранительным органам, если от них поступил соответствующий запрос. В комментарии запрещено добавлять ссылки и рекламные сообщения!

Комментариев нет
]]>