Андрій Любка: Голос пересічника

Uzhgorod.in  2 декабря 2018 14:37  118191424 0193308

Uzhgorod.in прагне бути об'єктивним та приділяти увагу різним позиціям, чути все розмаїття думок та аргументацій.

Тому пропонуємо вашій увазі колонку закарпатського письменника Андрія Любки на тему, що стала днією з найактуальніших у державі – про автомобілі на іноземній реєстрації. До слова, сам публіцист, перекладач і літератор їздить на одній із таких.

кордон

Отже, його допис у виданні «Збруч»:

«Ви кажете «євробляхи». Хитріші, кажете, громадяни привезли собі авто з-за кордону і не хочуть української реєстрації, щоб не платити мито, не фінансувати освіту наших дітей і боєздатність нашої армії.

Може, воно з Києва так і виглядає, тільки в Ужгороді аж надто помітними стають ті мільйони заробітчан, які своїми фінансовими вливаннями в нашу економіку давно перевищили всі іноземні інвестиції. І, уявіть собі, вони теж мають авта — реєстрації країн праці, звичайно. І, уявіть собі заодно, вони, громадяни України, теж час від часу мають бажання відвідати свою батьківщину. І після того почитайте найрезонансніші новелізації Верховної Ради минулого тижня.

Почалося все минулої суботи, коли пополудні соцмережами прокотилися сфотографовані сторінки газети «Голос України» з опублікованими змінами до Податкового й Митного кодексів. Це означало, що з 00:00 неділі набувають чинності підписані президентом оті Закони про так звані «євробляхи».

Ці сторінки одразу ж здійняли переполох, оскільки з них випливало, що режиму транзиту для авто з іноземною реєстрацією більше не існує. Іншими словами кажучи, «пересічка» закривається: «Громадяни-резиденти мають право переміщувати транспортний засіб, що зареєстрований за межами України, в режимі транзиту за умови сплати грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких автомобілів на митну територію України з метою вільного обігу».

Варто почати з того, що не всі авто на іноземній реєстрації ввезені в Україну з порушенням законів чи митних правил. Звісно, машини на литовських номерах у Києві ввезені за фальшивими документами про відрядження з фірм або ж завезені на громадян ЄС. Але у прикордонних регіонах є чимало (десятки тисяч!) громадян, які нічого не підробляли і кожні 5/10 діб виїжджали з митної території України (так звана «пересічка» ‒ «пересікати» кордон). Переважно це люди, яким до кордону дуже близько, або ж громадяни, бізнес яких пов’язаний з перетином кордону (перевезення пасажирів, товарів, поїздки на роботу в ближні регіони сусідніх держав). Фактично, пересічники – це найзаконослухняніші з усіх «євробляхерів», бо жодних законів не порушували, а машини їхні справді їздили в режимі «транзит». Але нова зміна вдарила перш за все саме по них, а не по ділках з фальшивими документами на литовських номерах.

Найгірше, що ця зміна стала для всіх несподіванкою, адже про неї раніше взагалі не йшлося. Нагадаю, досягнутий компроміс про розмитнення «євроблях» передбачав півроку (180 днів) відтермінування високих штрафів і конфіскації авто. У суботу навіть працівники митниці не могли надати точну інформацію про цю раптову зміну, для них вона теж стала несподіванкою.

Опівночі з суботи на неділю українці на авто з іноземною реєстрацією стали заручниками умисної або ж просто дурної помилки людей, які готували ці зміни. Для перетину кордону на в’їзд в Україну з 25 листопада закон вимагає з них сплати грошової застави в розмірі митних платежів. Почнімо з того, що люди зазвичай не возять із собою 3-4 тисячі євро готівкою, щоб залишити цю заставу на пункті пропуску. Натомість люди на 18-й рік 21-го століття мають банківські картки, через які банк може зарезервувати необхідну суму як заставу. Але депутати, як бачимо з їхніх декларацій, знають тільки готівку.

Більше того, оцініть увесь ідіотизм ситуації: навіть якщо б хтось мав ці гроші і хотів їх сплатити в казну на кордоні, то все одно б не зміг – виявляється, уряд так і не затвердив положення про внесення цієї застави, тож митники просто розвертали людей на кордоні і не впускали в Україну. Громадян України не впускали в Україну! На більшості великих пунктів пропуску немає пішохідного режиму, тобто навіть якби людина залишила машину за кордоном, то все одно б не змогла перейти в Україну і повернутися додому.

Справжнім шоком стали ці нововведення для моїх друзів з Ужгорода, які вдень поїхали у Будапешт на безкоштовний концерт Стінґа, а вночі вже не могли повернутися додому, бо такої суми при собі просто не мали.

Особливий цинізм полягає в тому, що нерезидентам (негромадянам України, наприклад) в’їзд на авто з іноземною реєстрацією дозволений без внесення застави. Тобто влада своїми ж руками створила для закарпатців, які мають угорські паспорти, непоганий бонус, тоді як патріотичні громадяни України з українським паспортом мусили ночувати на кордоні. Наша влада створила ще один привід спростити собі життя і таки взяти угорський паспорт. Орбан аплодує!

Наближаються свята, і чимало заробітчан схочуть приїхати додому, щоб побачити сім’ю. Приїхати на своїй «євроблясі», на якій вони спокійно їздять на роботу у Варшаві чи Празі, вони не зможуть, адже доведеться вносити величезну заставу на кордоні. О’кей, навіть якщо вони схочуть внести цю заставу, то не зможуть її отримати назад на виїзді, бо в касу управління митниці із заявою треба звернутися тільки після того, як машина виїхала за митний кордон в Україну. Тобто треба виїхати за кордон, тоді вернутися пішки в офіс митниці (а не просто на пункт пропуску), написати заяву, її розглянуть і за кілька днів – а ми ж знаємо, яка швидка в нас бюрократія – заставу повернуть. Це взагалі нормально?!

Воістину, вся ця ситуація з новою зміною в Митний кодекс, яка в суботу по обіді зненацька – наче сніг на голову – створила серйозні проблеми для десятків тисяч людей і паралізувала роботу митниць, підтверджує, що в нас потрафлять угробити навіть найкращу ініціативу.

Закон про розмитнення «євроблях» не ідеальний, але він таки значно зменшує суму розмитнення, тобто є досить розумним компромісом для всіх. Але його дубове втілення просто нівелює позитив самого Закону.

Адже для того, щоб розмитнити машину, власник спочатку повинен поїхати за кордон, підготувати всі документи, зняти її з обліку, замовити й отримати транзитні номери. За сприятливих обставин на все це йде тиждень-два. Але нова зміна фактично заблокувала власнику «євробляхи» дорогу за кордон – бо назад він повернутися не зможе. Чи мають люди їхати в Перемишль чи Михалівці, щоб кукурікати там стільки часу? Чи це нормально взагалі, що громадянин України не може заїхати в свою країну? Як розмитнювати машини, якщо тебе просто заблокували?

У соцмережах уже ширяться теорії змов: мовляв, це політтехнологія Банкової, треба сформувати протестні настрої, щоб потім запровадити воєнний стан і скасувати вибори. Або ж створити нову політичну силу з євробляхерів, яка обскубе опозиційний рейтинг Тимошенко.

Мені ж здається, що ситуація ще гірша і по-нашому традиційна: це просто дурна помилка. Запровадити норму, а спосіб її реалізації розробити лише потім. Агітувати за розмитнення, але заблокувати людям дорогу до цього.

Прикро, що Закон, який міг би стати здобутком, перемогою президента, на ділі налаштовує людей проти нього. Пересічники – це переважно жителі Західного регіону, які б могли голосувати за Порошенка і його патріотичну аґенду. Але чи проголосують за нього ті люди, які в обід поїхали на концерт у Будапешт, а вже опівночі не змогли повернутися додому через раптові зміни?

Сумніваюся».


Оставить комментарий

Комментаторы, которые будут допускать в своих комментариях оскорбления в отношении других участников дискуссии, будут забанены модератором без каких либо предупреждений и объяснений. Также данные о таких пользователях могут быть переданы правоохранительным органам, если от них поступил соответствующий запрос. В комментарии запрещено добавлять ссылки и рекламные сообщения!

Комментариев нет