Ужгород не коштує 500 гривень

Людоньки добрі, а чого ви очікуєте від міського голови Ужгорода? От тільки чесно. Дитячих майданчиків та бограча з горілкою?
Чи може все ж отримати ефективного менеджера, який зуміє:
— бути вашим представником у міській владі, а не царем у місті;
— розуміти потреби міста;
— дотримуватись Законів України;
— покращувати та вдосконалювати місто;
— створювати та підтримувати комфортні умови для всіх його жителів;
— й так далі (продовжувати можна нескінченно).
Так от. Яким боком до цього має стосунок кандидат, який за власні кошти облаштовує, приміром, дитячі майданчики? Він же дивиться на цю посаду як на інвестицію. Й вкладені гроші намагатиметься повернути будь-яким шляхом. Подібні речі свідчать всього-навсього про те, що ця людина — успішний підприємець, який володіє вільними коштами задля задоволення власного его та (можливо) турботи про оточуючих. 
Але аж ніяк не про готовність керувати обласним центром, який благає про допомогу зруйнованими темними вулицями, непридатними до пересування у будь-яку пору року.
От якби кандидат спромігся, наприклад, добитись законними способами виконання покладеним на місцеву владу обов’язків, там самим продемонструвавши власну юридичну та суспільну готовність до роботи, то це зовсім інша справа. Наприклад, методично добиватись від міської влади того ж таки встановлення дитячих майданчиків за бюджетні (тобто наші з вами гроші) та відповідальності за нецільове їх використання.
У іншому випадку це все — популізм та бравада, якщо чесно.
Знайдіть та прочитайте програми кандидатів. Задумайтесь, що із обіцянок їм насправді під силу виконати, а що — пусті балачки задля того, аби ви їх полюбили вухами.
Місто у ваших руках і точно не коштує 500 гривень.