Ознаки осені

Наталія Тернавська  9 октября 2012 14:14  61522258 022792

Осінь в Ужгороді. Після затяжного похолодання це відчувається напрочуд гостро. І хоч бабине літо вже на носі і нам усім ще доведеться (запевняють синоптики!) посмажитись мало не під 30-градусним палючим сонечком, проте відчуття невідворотності закінчення цьогорічного «зеленого» сезону стає стійким. І не лише погода цьому сприяє. У нашому місті є чимало побіжних ознак, за якими можна безпомилково визначити, що настала осінь.
Строкатість одягу. Поки одні ужгородські красуні все ще прогулються в босоніжках і сукенках на бретельках, інші вже кутаються в плащі й теплі светри. І хто з них одягається «за погодою», а хто – ні, зрозуміти важко. Бо остання така ж мінлива, як і характер самих красунь.
Дорожні ремонтні роботи. Вони завжди чомусь найкраще вдаються саме в пору «грибної печалі» та затяжних дощів. Таким чином цей «прекрасний» ритуал (інкрустування в суцільне бездоріжжя тонкого асфальтного шару) можна повторювати щороку в тих самих місцях. Щоправда, завжди за все нові й нові гроші платників податків.
Реконструкції вулиць. Цим дійством в Ужгороді чарівним чином удалося дуже плавно поєднати осінь з весною... Довгоочікуване лагодження вулиці Швабської, яке мало розпочатися з цвітінням ніжних сବкур і магнолій, триває тепер – під меланхолійне опадання пожовклого листя. Чим не дивина природи? Ще дивніше стає, коли під вуличною бруківкою в центрі міста виявляють... бомбу. Справжнісіньку. Ще з війни. Однак здивування не переростає у паніку. Знахідка майже не порушує рутинно-метушливого темпу робочого дня торгово-ділової Швабської.  Восени навіть перспектива того, що поряд з власним офісом щось будь-якої миті може рвонути й гегепнути сприймається якось по-філософськи відсторонено. Все минеться. Доживемо до зими.
До речі, про неї. «Готуй сани влітку», – каже народна мудрість. А от в університеті до неї активно почали готуватися разом зі стартом нового навчального року. Щоб бідолашні студенти не мерзли взимку (а ще – керуючись держав¬ницьким мисленням – для економії невідновлювальних при¬родних ресурсів), керівництво вишу вирішило інтенсифікувати навчальний процес, а узимку зробити добровільно-примусові канікули. Тож нині третя зміна й 7 пар на день для закарпатських студентів не дивина. Якщо вчитися, то вже на повну. До непритомності й зірочок в очах. Щоб нарешті таки затямити, що від любові до ненависті, так само як і від стабільності до добробуту, – всього один крок. Але різниця разюча.
Дні різко покуцішали, а вечори – похолоднішали. Тож тривалі, неквапні, замріяні прогулянки краянам поволі доводиться відкладати разом із літньою одежиною в довгу шухляду десь так до травня. Натомість більшість ужгородців активно перекочовує у численні міські кав’ярні й забігайлівки. Прохолодні напої вже не ллються рікою, натомість зігрівальні знову в пошані. І хоч багатьох із нас підкосила якщо не осіння застуда, то сумнозвісна «осіння депресія», життя йде своїм ходом. Міські сквери й парки з кожним днем все інтенсивніше заповнюються опалим листям й агітлистівками. А на площах, як гриби після дощу, щоранку виростають різнобарвні партійні намети... Вибори, як і перші морози, вже не за горами. Фінішна пряма, хоч і додає метушні, проте медитативно-осінній настрій переконує: все минеться. Доживемо до весни.

Оставить комментарий

Комментаторы, которые будут допускать в своих комментариях оскорбления в отношении других участников дискуссии, будут забанены модератором без каких либо предупреждений и объяснений. Также данные о таких пользователях могут быть переданы правоохранительным органам, если от них поступил соответствующий запрос. В комментарии запрещено добавлять ссылки и рекламные сообщения!

Комментариев нет
]]>