Блог Людмили Орос

Блог Людмили Орос

Людмила Орос

Навчання журналістиці у Львові не могло пройти безслідно для провінційної мрійниці, яка ще в юному віці вирішила, що «буде писати». З флеру старовинного духу міста і драконівської прискіпливості університетських «мовників»,  подиху свободи на переломі 90-х та патріархальності свого коріння сформувався випускник з дипломом у кишені, на який, втім, і до сьогодні не знайшлося охочих подивитися.
Бо тоді журфак таки вчив писати, що, вочевидь, численні роботодавці розуміли і без всякого диплому. З появою Інтернету ряди пишучою братії сягнули захмарних висот, а блогосфера стала його Олімпом.
Тож мене нема – пішла на Олімп)


До Дня театру - якщо душа не пам’ятає, як потрапила до хати - свято вдалося)

28 марта 2018 10:26  93174518 0176169
Театрали – то діагноз – в основному у глядацькому залі зустрічаються одні й ті ж.

Захмарна реальність – служба таксі

14 марта 2018 14:30  257173354 0174999
Чудовий винахід приблизно 20-річної давності на Закарпатті – служба виклику таксі.

Удивительно, но факт: в Венгрии не знают блюд, которые на Закарпатье считаются исконно венгерскими

6 октября 2017 18:32  826161911 0163464
Закарпатская кухня, как известно – «солянка сборная». Здесь словацкие кнедлики, которые обожал солдат Швейк, причем исключительно с чешскими колбасками, принято подавать с венгерским сегединским гуляшем.