Реформи або смерть!

Костянтин Левін  15 февраля 2016 13:23  110116038 1117193

         Я – моя країна. Я – точно МОЯ країна. Не така, як інші, індивідуальна. Зі своїми здібностями і чеснотами, і так само з вадами і недоліками. В мене є еліта. Генетична - забезпечила мене історією, а також навичками основ виживання, існування та взаєморозуміння з іншими країнами; набута (завдяки органам чуття) - дає мені усвідомлення необхідності знань, як точних, так і гуманітарних, проте дає лише той рівень, який мені потрібен, точніше, який я хочу. Утім, набута еліта дозволяє мені набагато краще, ніж генетична, спілкуватися з іншими державами, які, часто-густо, намагаються схилити мене до виконання їхньої волі, абсолютно нехтуючи моєю. Я вагаюся, я борюся, але сил не вистачає. Поясню, чому.

         Я – чесна і прозора країна, мені нема чого приховувати. Я часто імпортую алкоголь і тютюн. На моє глибоке переконання, це допоможе моїй країні у будь-яких складних ситуаціях з іншими. Адже імпорт алкоголю надає мені рішучості, сили і переконливості у власній правоті. А імпорт тютюну – це так, з прадавньої історії лишилося. І мені байдуже, що клітини-поліцейські, перехоплюючи ввіз алкоголю, намагаються з ним боротися; клітини-пожежники у легенях вже не в змозі стримувати вплив гарячого диму -  у перевізників є ключова фраза: «Ти що, не знаєш, на Кого ми працюємо?» І ті відпускають, бо знають, на кого. На країну, яка хоче бути здоровою, сильною, подобатись прекрасним державам з чарівними іменами…

         Те саме знають і митні клітини, і податкові, які зобов'язані забезпечити

профіцит мого бюджету. Але видаткова частина завжди більше дохідної

внаслідок вищезгаданого імпорту, тому моя держава відчуває перманентний фінансовий голод і вимушена позичати кошти у більш розвинених країн.  Я хочу стояти поруч з ними, хочу бути сильним і здоровим, але…  імпортую алкоголь і тютюн.

         Досить часто з такою політикою не погоджуються опозиціонери. Вони у мене у сумлінні. Використовують для агітації четверту владу - окремі патріотично налаштовані думки. Попереджають про ризики. Стверджують, мовляв, якщо вже найближчим часом не обмежити імпорт, спочатку різко зростуть видатки на медицину, а згодом і прояви сепаратизму можливі: певні органи припинять виконання функцій, необхідних для життєдіяльності всієї системи.

         Для вирішення подібних суперечок у мене є судова влада. Повірте, кожного ранку суд першої інстанції виносить постанову про негайне припинення імпорту (на жаль, власний видобуток замалий для потреб Великої Країни) алкоголю і тютюну, про обов'язкове введення в країні фізичних вправ і обмежене харчування. Вже по обіді суд вищої інстанції переглядає справу по суті, а ввечері Конституційний чи Верховний Суд скасовує всі попередні рішення. І йде імпорт. І настає щастя. В окремо взятій країні, в окремо взятому - мені.

         Коротке таке щастя. До повного знищення країни...

Оставить комментарий

Комментаторы, которые будут допускать в своих комментариях оскорбления в отношении других участников дискуссии, будут забанены модератором без каких либо предупреждений и объяснений. Также данные о таких пользователях могут быть переданы правоохранительным органам, если от них поступил соответствующий запрос. В комментарии запрещено добавлять ссылки и рекламные сообщения!

Комментарии (1)

Ольга  15.02.16 20:22

Гарно. Образно.

Всего комментариев 1
]]>