НЕВИДИМІ ДАРУНКИ

Каріна Мельник  10 апреля 2012 00:24  3669616 19927

Уяви картину: ти заходиш у кімнату, яка вся завалена подарунками з різнокольоровими обгортками: блискучими, однотонними, пергаментними. Як ти думаєш? звідки вони всі взялися? Це – подарунки долі, які нам посилає Бог, а ми їх не відкриваємо, а залишаємо на потім... Та одна людина все-таки вирішила розірвати обгортки на тих пакунках.

          Наталя мала влаштоване життя і почувалася ДОСИТЬ щасливою, але її переслідувало відчуття, що чогось не вистачає. Одного дня вона завітала в ту кімнату, яка є в кожного, в найвіддаленішому куточку душі. Ми завжди боїмося туди заглядати. Тож спробуймо уявити його як кімнату, двері до якої міцно зачинені…

          «Ну ж, спробуй відкрити перший», - шепнуло їй серце… У ньому була чудова нагода поїхати за кордон, яку вона так і не використала. Можливо просто не вистачило наснаги, сміливості, грошей… Після того вона чула в знайомих, яка чудова була поїздка. Трохи пошкодувала. Навіть вирішила змінити своє життя. Але так тривало тільки два дні. Вона покинула цю ідею. Так ішло життя і нічого не змінювалося. Скільки подарунків на неї сипалося, а вона залишала їх поза увагою.

          Відкриває другий… Перед нею постають далекі часи, коли вона обирала куди піти вчитися. Вступила до всіх вишів. Та тут батьки кажуть: «Навіщо тобі йти так далеко? Вчися тут, близько біля дому, будеш завжди сита, одягнута». І Наталя послухалася батьків. Через деякий час вона пожаліла через те, що залишилась в рідному містечку. Це їй не давало ніякого розвитку та самореалізації. Робота потім знайшлася. І все-таки Наталія до цих пір думає: «А що було б якби…? Та що можна змінити тепер?» Їй завжди хотілося працювати з дітьми…

           У третьому виявилася давня розмова з другом, який працював у видавництві і знав про те, що Наталя пише чудові вірші, які соромиться показувати. Віктор (так звати друга) запропонував їй видати власну збірку. Але дівчина відмовилась і сказала, що це не для неї. Їй стало моторошно від думки, як цю збірку можуть сприйняти її знайомі, друзі…

            Більше пакунків Наталя не відкривала. Вона вирішила діяти. Їй захотілось втілити в життя хоча б ці три мрії. Вона почала з того, що пішла отримувати другу вищу освіту педагога. Жінка відчувала, як її життя поступово наповнюється подіями, ставало все менше часу, але вона раділа, бо почувалася страшенно зайнятою. Через пару місяців Наталя здійснить свою давню мрію – піде працювати вчителем.

       В якийсь прекрасний день вона вирішила все-таки дібратись до своїх віршів. Ще раз перечитала їх і вони здались їй досить хорошими та оригінальними. Наталя пішла у видавництво до свого друга. Віктор і далі працював там… Через деякий час вийшла її збірка, яку досить добре сприйняли.

      А тепер Наталя в процесі здійснення своєї третьої мрії – поїздки за кордон…

               Дякую за прочитання! Не проґавте цю мить!!!
                                       Дерзайте!!!
 

Оставить комментарий

Комментаторы, которые будут допускать в своих комментариях оскорбления в отношении других участников дискуссии, будут забанены модератором без каких либо предупреждений и объяснений. Также данные о таких пользователях могут быть переданы правоохранительным органам, если от них поступил соответствующий запрос. В комментарии запрещено добавлять ссылки и рекламные сообщения!

Комментарии (1)

Машунька  31.01.13 12:57

До кожної людини колись приходить її щастя, треба лише його побачити та впізнати....
Дякую за чудову історію!!!!

Всего комментариев 1
]]>