Стандарти нас погублять

Діана Магоч  28 февраля 2017 22:30  184146025 0147462

А чи помітили ви, що в ХХІ столітті навколо людини або навіть групи людей  все частіше зводиться величезний паркан певних обмежень, які не дозволяють проявляти себе як особистість, вільно висловлюватись і, тим більше, намагатись довести іншим, що така думка правильна? Це дійсно дивує і не на жарт лякає, адже про що можна говорити, коли в суспільства така нездорова і бурхлива реакція на когось, хто не підпадає хоча б під один пункт стандартних критеріїв. То що тоді робити тим, хто твердо вирішив бути яскравою плямою на фоні сірої маси?

Кохання поряд з осудом
Все частіше доводиться спостерігати за осудливими поглядами вслід парі, де є явною значна різниця у віці. Проте досі є незрозумілим одне – чому всім заважають ці двоє щасливих людей? Відповідь на це запитання з’являється миттєво і її можна висловити одним великим словом ПРАВИЛА. Але вся справа в тому, що ці правила вигадало суспільство і вони не є об’єктивно обґрунтованими, а лише базуються на думці невеличкої групки людей, яка згодом поширилась між тими, хто не бажав щось змінювати і вносити свої корективи. «Все через гроші», − ця фраза вже давно відома і нікого не дивує. І саме тут можна чітко побачити, як вузько думає сучасна людина. Відносини будуються на матеріальних статках, сім’ї створюють заради збагачення в майбутньому, трохи потерпіти, а потім жити в розкоші не так вже і складно. А ось і ні! Бути заможним не значить все життя тримати щастя в руках і постійно примножувати його. Можливо, комусь поталанить знайти свого однодумця, людину, яка розділятиме погляди, перейматиметься всіма проблемами і щиро радітиме перемогам. Але так склалось, що у цих, майже однакових людей різна вікова категорія. І як правильно вчинити: піти на поводу в думки інших, чи жити власним життям, незалежно від чужих поглядів? Насправді, це справа кожного, бо важко створювати свій світ, коли навколо хтось постійно намагається його зруйнувати. Але вихід завжди існує і ця ситуація не є виключенням: слухатись своє серце і думати лише власним розумом, адже стільки людей мають намір зіпсувати життя людині, яка заслуговує на щастя.

Готи, емо, панки – всі ми люди одного виду
А найбільший шквал критики на свою адресу чують представники молодіжних субкультур. Ось тут вже справді є що послухати і на що подивитись. З самого дитинства нам нав’язують думку, що це поганий спосіб самовираження і хибний шлях пошуку себе. Звичайно, як і в будь-якому явищі, у цих напрямів є свої мінуси. Але саме вони формують нашу думку і вміння правильно сприймати контрасти, відчувати різницю між добром і злом, як би банально це не звучало. Якщо не спробувати щось нове, або хоча б не намагатись зрозуміти, то хоч-не-хоч, а «плисти за течією» таки доведеться. На жаль, наше суспільство поки не навчилось спокійно приймати такі сміливі виклики, тому далі продовжує обурюватись та повчати всіх і кожного. А от прояви такого обурення прямо пропорційні віку особи, яка є противником цього досить специфічного руху. Люди старшого і середнього покоління намагаються словесно пояснити і підштовхнути на правильний, на їхню думку, шлях. Але іноді такі пояснення переростають у конфлікт і розмови на занадто підвищених тонах, у чому винні обидві сторони. Щодо нового покоління, то тут набагато складніша ситуація. Одноліткам важко знайти спільну мову, якщо вони належать до різних культур  і ось тут в хід іде фізична сила. Нерідко такі сутички завершуються поліцією з усіма витікаючими наслідками. Щоб запобігти цьому, потрібно навчитись розуміти одну важливу річ: всі ми - люди і маємо однакові права на самовираження.

Виділятись – не означає погано впливати на інших
На вулицях міста помітно побільшало людей, які відверто шокують своїм зовнішнім виглядом: волосся, пофарбоване в усі барви веселки, чорні великі окуляри або кольорові лінзи, дивний одяг, чоловічі чоботи під будь-який жіночий наряд. І це ще не весь перелік, а лише загальний опис. Спочатку спантеличує, чи не так? Але можна спробувати поглянути з позитивної точки зору. З’являючись от так раптово, ніби нізвідки, вони змушують перехожих на мить забути про свої проблеми та поглянути на реальний світ і його стрімкий культурний розвиток. Вміння виділятись дається далеко не кожному. У більшості випадків бажання бути помітним тамує страх під назвою: «А що ж скажуть люди?». Перевірено, що багато хороших відгуків почути не вдасться. Проте немає сенсу чекати схвалення оточуючих і намагатись їм догодити, якщо таким чином ти пригнічуєш власне «я». Колін Пауел казав: «Бажання всім сподобатись – ознака посередності». І він справді мав рацію. Підлаштовуючись під суспільство, ти стаєш однією сірою крапочкою в морі цих стандартів, втрачаючи себе справжнього.

І на завершення, хотілося б додати слова геніального актора і надзвичайно мудрої людини Богдана Ступки: «Хай кажуть, що хочуть. А я живу, як живу». Наше життя дано лише нам і тільки один раз, тому не потрібно марнувати ці дорогоцінні миті на те, щоб люди добре думали про нас. Варто шукати шлях, яким ти зможеш повести за собою багатьох невпевнених в собі людей, а таким чином змінити світ і зламати застарілі стереотипи. Сіра маса виглядатиме веселішою, якщо хоч іноді в ній будуть ефектно з’являтись кілька яскравих плям. Життя прекрасне, як не крути!

16106046_269908706761474_4614421256319451767_n

Оставить комментарий

Комментаторы, которые будут допускать в своих комментариях оскорбления в отношении других участников дискуссии, будут забанены модератором без каких либо предупреждений и объяснений. Также данные о таких пользователях могут быть переданы правоохранительным органам, если от них поступил соответствующий запрос. В комментарии запрещено добавлять ссылки и рекламные сообщения!

Комментариев нет
]]>