Скандали й непорозуміння, які останніми роками розгорталися навколо басейну «Спартак», не вщухли й досі. Не надто прозорі схеми відчуження об’єкта з власності міста супроводжувалися громадськими акціями протесту й мали резонанс в інформаційному просторі. Однак екс-мер Ужгорода Сергій Ратушняк, попри все, таки залишив ласий шмат міської власності у володінні своєї родини.
Наразі чаша басейну формально належить тестю Сергія Миколайовича – В’ячеславу Дроботенку. Певний час про споруду не згадували. Ходили навіть чутки, що на її місці збудують взагалі зовсім інший об’єкт – чи то багатоповерхівку, чи черговий торгово-офісний центр.
Нещодавно ж біля чаші почалися активні роботи, а в ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що Ратушняк зводить на «Спартаку» чи то аквапарк, чи новий басейн (щодо аквапарку в Сергія Миколайовича «пунктик»: колишній ужгородський очільник навіть референдум із цього приводу влаштовував, щоправда, безрезультатно). «Благородна» мета, однак, не померла. З’яву цілого спортивно-розважального комплексу і навіть басейн для водного поло на руйновищі «Спартака» нещодавно проанонсували деякі крайові новинки. Крім того, містом ширяться чутки, що на місці колишнього басейну олімпійського резерву знову буде басейн такої ж категорії, але винятково дитячий. Так чи так – можна лише порадіти, що скоро мешканцям обласного центру для водного відпочинку не доведеться виїжджати за кордон.
Однак у цієї загалом гарної справи є кілька нюансів, які можуть дискредитувати всі благі наміри. Зокрема, як повідомив «Замку» головний архітектор Ужгорода Олександр Шеба, у його відомство не надходило жодних заяв чи прохань про надання дозволу на роботи в районі колишнього басейну. У міській раді, своєю чергою, зазначили: отримували лише заяву про кронування кількох тополь уздовж дороги. Дозволів для вирубування інших дерев ніхто підприємцям не надавав. «Своє слово в цій справі має наразі сказати екоінспекція», – пояснила прес-сектретар ужгородського міського голови Алла Хаятова. А під час засідання виконкому у середу, 30 травня, сам міський голова обурювався вирубкою поблизу «Спартака» і попросив перевірити законність робіт. Може, тоді й з’ясують, що і на яких підставах робиться у парку «Під замком»?
Заступник начальника держбудінспекції України в Закарпатській області Володимир Цех у коментарі «Замку» зазначив: «Якщо на території довкола «Спартака» зрізають дерева чи знімають родючий шар ґрунту – це не наша компетенція, а екоінспекції та міської ради. Ми займаємося лише будівництвом. От коли там заливатимуть фундамент, тоді це перейде до нашої сфери відповідальності. А поки що хай переймаються інші відомства, і насамперед комунальне підприємство, яким є парк «Підзамковий».
Виходить дивна ситуація: про розрекламований у ЗМІ аквапарк на «Спартаку» формально жодна структура в місті не знає. А тим часом біля екс-чаші вже їздить важка техніка й активно йде зачищення території. Та й питання: чиєї території? Адже відомо, що В’ячеславу Дроботенку вдалося викупити лише саму чашу басейну. У чиїй власності прилегла ділянка, з’ясувати наразі так і не вдалося. Очевидно, в ініціаторів проекту розрахунок простий: набудуємо, а тоді мерії й контрольним службам ніде буде подітися.
Що цікаво, нещодавно під час прес-конференції заступник голови Закарпатської ОДА Іван Качур не виключив, що басейн «Спартак» почне працювати ще навіть цього року.
Варто також нагадати, що намір створити аквапарк на ділянці поблизу Боздоського парку в Ужгороді наприкінці минулого року задекларував і чинний мер. Так, восени він розповів, що фінансуванням такого будівництва зацікавилися корейські та німецькі інвестори. «Нині до нас повертаються ті інвестори, що вже вели переговори з попередньою міською владою, але відмовилися від співпраці, не відчувши до себе відповідного ставлення. Тепер німецькі інвестори прийшли з пропозицією зменшити розміри аквапарку з 19 гектарів до 5–7… Ми чекаємо реального проекту. Таку зустріч запланували на лютий», – заявив Віктор Погорелов. Однак наразі про просування в цьому напрямку знову нічого не чути.
Тим часом активні роботи на «Спартаку» тривають. Помітити це можна навіть не входячи на територію парку: поблизу басейну з дороги видніються величезні стовбури дерев і дрібні гілки, екскаваторами знято верхній шар ґрунту з великої площі землі, аж до берега Ужа, а залишки від кронування, які впали на тротуари та пішохідну зону транспортного мосту перегородили рух пішоходам.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.