Про адміністративно- територіальну реформу в Україні мову ведуть давно. Та лише нині вона перейшла у ділове русло. На Закарпатті також створили офіс реформ, який покликаний стати центром надання методологічної допомоги, інформування, виконання технічних завдань з підготовки перспективного плану об"єднання територіальних громад, тощо. Що конкретно планується зробити, "Новини Закарпаття" поцікавилися у директора офісу Івана Дем"янчука.
Іване Васильовичу, є вже конкретні напрацювання щодо територіальної реформи і добровільного об’єднання громад?
– Нагадаю, питання адміністративно-територіального реформування для України, а відтак – для Закарпаття, не нове. Свого часу, над цим вже працювали групи експертів і науковців. Мета, визначена усередині 2000-х років, була співзвучна актуальній нині – досягнення максимальної доступності надання послуг людям. У цьому сегменті розбіжності із нинішнім завданням немає. Нині ми говоримо про ключове визначення: добровільне об»єднання громад. Тому, взявши за основу напрацювання обласної адміністрації, розроблені у 2009-му році, проаналізувавши їх із врахуванням методики, затвердженої урядом, направили їх для ознайомлення районам. Усі райони прислали свої пропозиції. Не будемо зараз аналізувати їхню відповідність методиці. Скажемо для порівняння. Якщо експерти бачили доцільність функціонування на Закарпатті 43-ти громад, то від районів ми отримали список у 111.
– Які саме громади виявили бажання об’єднатися (приклади)?
– Говорити про бажання громад об»єднатися, думаю, зараз не зовсім коректно. При райдержадміністраціях були утворені робочі групи з розробки пропозицій. Яким чином формулювалися вони: чи за повної відповідності рекомендаціям, чи після активного обговорення із представниками громадськості – питання відкрите. Ми маємо приклад, коли до нас в офіс приїжджали голови сільських рад із Великоберезнянщини. Вони привезли свої пропозиції об»єднання громад сіл навколо Волосянки (Ужок, Верховина Бистра, Тихий, Сухий, Густий, Луг) та Ставного (Лубня, Жорнава, Загорб, Стужиця). Відповідність цих пропозицій методиці розглядається. Натомість ми вже бачимо, що пропозиція утворення Астейської громади не відповідає не те, що вимогам, а самій доцільності пере форматування. Адже Астей знаходиться за кілька кілометрів від Берегова, і створювати тут центр громади, із відповідними структурами, які надають послуги (соціальними, адміністративними, освітніми, медичними), не те, що недоречно, а просто немає сенсу! Тому експерти будуть пропонувати Берегівській РДА розглянути інші варіанти для своїх пропозицій.
Чи планується укрупнення районів області?
– Ні. Спитаєте, чи можуть змінитися межі районів? Так. Скажіть, чи має значення для людини, як називається район, в якому вона живе, якщо до лікаря їй треба їхати не за 100, а за 20 кілометрів? Думаю, відповідь очевидна. Можна побудувати школу, перевести людей працювати в інше приміщення, але змінити відстані між населеними пунктами, чи, дотискаю, знести гори, проклавши короткий шлях, вочевидь, не можна.
Як вирішуватиметься проблема зайнятості працівників укрупнених бюджетних установ?
– Я б не ставив питання про укрупнення. Навпаки. Мова іде про створення у центрах спроможних громад своїх структурних підрозділів. Фактично, ми повинні отримати, в результаті, осередки з повноваженнями районів, міст обласного підпорядкування. Як уже розпорядитися цими повноваженнями, залучивши кращих спеціалістів, використовуючи кошти раціонально – право влади на місцях. Додам, що можливості ці значно розширені Законом України «Про співпрацю територіальних громад». А він таку співпрацю передбачає за кількома напрямками: делегування однієї з громад виконання певних завдань з передачею ресурсів; реалізація спільних проектів; спільне фінансування (утримання) підприємств, установ та організацій; створення спільних комунальних підприємств або установ; створення спільного органу управління для виконання певних повноважень. Додам, закон прийнятий ще у минулому році.
Ширяться чутки й про об’єднання областей. Чи є у планах приєднання Закарпаття до іншої області?
– У чиїх планах, дозвольте спитаю? За європейськими критеріями найоптимальнішим для життєдіяльності вважається адміністративний округ (область, регіон) від 800 тисяч до 3 млн. населення. За цими показниками не має не те, що потреби, а жодної доцільності у зміні територіального устрою у цьому сегменті. Територіально-адміністративний устрій України: область, район, місто, селище, село. Додам, після об»єднання громад статуси населених пунктів зберігаються, що прописано законом. Тому спекулювати на зміні податків, тарифів тощо, наразі, не доводиться.
Коли планується завершити реформу?
– Терміни стислі. Активною і ефективною роботою ми маємо показати Європі готовність і спроможність до співпраці з нею. У цьому сенсі децентралізація влади є ключовою, якщо хочете – відправною точкою. Бачите, Польща і Литва, приміром, дуже швидко провели цю роботу. Чи є недоліки? Без сумніву! Приміром, у північних сусідів практика утворення малих, поодиноких об»єднань навколо одного центру довела свою неспроможність. Зараз вони працюють над змінами. Ми ж готуємо перспективну модель, яка була б життєдіяльною, із врахуванням досвіду і економічної доцільності. Чи буде вона реалізована у такому вигляді? Покаже час!
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.